Дефіцит прісної води: проблеми та шляхи вирішення THE WALL

Вода є найважливішим ресурсом для підтримки життя і джерелом всього живого на Землі, але її нерівномірний розподіл на континентах не раз ставало причиною криз і соціальних катастроф. Дефіцит прісної питної води в світі знаком людству з найдавніших часів, і з останнього десятиліття двадцятого століття він постійно розглядається як одна з глобальних проблем сучасності. При цьому, у міру зростання населення нашої планети, значно збільшувалися масштаби водоспоживання, і, відповідно, вододефіциту, що згодом стало приводити до погіршується умов життя і уповільнило економічний розвиток країн, що зазнають дефіцит.

Сьогодні населення планети зростає стрімкими темпами, і потреба в прісній питній воді лише зростає. За даними лічильника www.countrymeters.com, населення Землі на 25 квітня 2015 року досягла приблизно 7 мільярдів 289 мільйонів чоловік, а щорічний приріст становить приблизно 83 мільйонів чоловік. Дані вказують на щорічний приріст потреби в прісній воді в обсязі 64 млн кубометрів. Слід зауважити, що за період часу, коли населення планети зросла в три рази, використання прісної води зросло в 17 разів. Причому, за деякими прогнозами, через 20 років воно може збільшитися ще втричі.

В умовах, що склалися встановлено, що вже кожна шоста людина на планеті потерпає від браку прісної питної води. І ситуація в міру розвитку урбанізації, зростання населення, збільшення промислових потреб у воді і прискорення глобальних змін клімату, що ведуть до опустелювання і зниження водозабезпеченості, буде тільки посилюватися. Нестача води незабаром може привести до розвитку і поглиблення вже існуючих глобальних проблем. А коли дефіцит перейде певний рубіж і людство нарешті зрозуміє всю цінність прісних ресурсів, можна очікувати політичної нестабільності, збройних конфліктів і подальшого зростання кількості проблем у розвитку економік країн світу.

Загальна картина водозабезпечення в світі

Словом, дуже важливо реально уявляти собі загальну картину забезпеченості прісною водою в світі. Кількісне співвідношення солоної води до прісної за своїми обсягами найнаочніше показує всю складність ситуації, що склалася. За статистикою, на світовий океан припадає 96,5% водної маси, а обсяг прісних вод значно менше - 3,5% від загальних запасів води. Раніше зазначалося, що розподіл прісної питної води по континентах і по країнах світу вкрай нерівномірно. Даний факт спочатку поставив країни світу в різні умови не тільки з точки зору забезпечення не поновлюваний ресурс, але і з точки зору якості життя і здатності до виживання. З урахуванням цього і свого економічного забезпечення кожна країна справляється з проблемою по-своєму, але прісна вода є принципово важливим для життя людини ресурсом, і, тому перед дефіцитом води в певній мірі рівні і бідні малонаселені країни, і багаті розвинені економіки.

Наслідки нестачі прісної води

За статистикою, практично п'ята частина населення світу живе в районах, в яких спостерігається гостра нестача питної води. Крім цього, одна чверть населення живе в країнах, що розвиваються, які відчувають нестачу в зв'язку з відсутністю інфраструктури, необхідної для забору води з водоносних пластів і річок. Брак води з цих же причин спостерігається навіть в тих районах, в яких випадають рясні атмосферні опади і є великі запаси прісної води.

Наявність води в достатній кількості для задоволення потреб домашнього господарства, сільського господарства, промисловості і навколишнього середовища, залежить від того, як вода зберігається, розподіляється і використовується, а також від якості наявної води.

Однією з головних проблем є проблема забруднення прісної води, що істотно знижує існуючі запаси. Цьому сприяють забрудненню промислові викиди і стоки, змив добрив з полів, а також проникнення солоної води в прибережних зонах в водоносні шари через відкачування грунтових вод.

Говорячи про наслідки нестачі прісної води, варто зауважити, що вони можуть бути самих різних планів: від погіршення умов життя і розвитку захворювань аж до зневоднення і смерті. Недолік чистої води змушує людей використовувати для пиття воду з небезпечних джерел, яка часто просто небезпечна для здоров'я. Крім того, через брак води існує негативна практика зберігання води людьми в своїх оселях, що істотно може підвищити ризик забруднення і створення сприятливих умов для розмноження шкідливих бактерій. До того ж, однією з гострих проблем стає проблема гігієни. Люди не можуть належним чином митися, прати свій одяг і містити в чистоті своїх домівок.

Існують різні способи вирішення цієї проблеми і в даному аспекті для країн, що мають великі запаси, представляються величезні можливості по частині отримання вигоди зі свого становища. Однак, в даний момент вся цінність прісної води ще не привела до роботи глобальних економічних механізмів, і в основному найбільш дієво працюють в даному напрямку країни з дефіцитом прісної води. Вважаємо за потрібне висвітлити найцікавіші проекти та їх результати.

Так, наприклад, в Єгипті втілюється в життя найграндіозніший з усіх національних проектів - "Тошка" або "Нова Долина". Будівництво триває вже протягом 5 років і до 2017 року планується завершення. Роботи дуже затратні для економіки країни, але перспективи представляються воістину глобальними. 10% води з Нілу буде перенаправлено споруджуваної станцією в західні регіони країни, і площа придатної для житла землі в Єгипті збільшиться на цілих 25%. Більш того, будуть створені 2,8 мільйона нових робочих місць і більше 16 мільйонів чоловік будуть переселені в нові проектовані міста. У разі успіху цього амбітного проекту стане можливим повторний розквіт Єгипту як розвинутої держави з швидкозростаючим населенням.

Є й інший приклад активно розвивається водної інфраструктури при відсутності власних ресурсів. Різні шляхи боротьби з водною кризою серед країн Перської затоки стали можливі з середини XX століття завдяки нафтовому буму. Стали споруджуватися дорогі заводи з опріснення води, і в результаті на даний момент Саудівська Аравія і ОАЕ відрізняються самими солідними обсягами опріснення води не тільки в регіоні, але і в світі. За даними Arab News, Саудівська Аравія щодня використовує 1,5 млн барелів нафти на своїх опріснювальних установках, які забезпечують 50-70% прісної води в країні. У квітні 2014 року в Саудівській Аравії відкрився найбільший в світі завод, що виробляє 1 млн куб. м води та 2,6 тис. МВт електроенергії на добу. Крім цього, всі країни Затоки мають розвинені очисні системи для утилізації і повторного використання забруднених вод. В середньому відсоток збору стічних вод варіюється від 15% до 70% в залежності від регіону; найвищі показники (100%) демонструє Бахрейн. Що стосується використання очищених стічних вод, то в цьому лідирують Оман (100% зібраної води використовується повторно) і ОАЕ (89%).

У найближчі п'ять років країни Затоки планують інвестувати в подальше забезпечення свого населення прісними ресурсами близько 100 млрд дол. Так, Катар оголосив про виділення 900 млн дол. На будівництво до 2017 р резервуарів для зберігання семиденного запасу води. Більш того, країни РСАДПЗ домовилися про будівництво трубопроводу вартістю 10,5 млрд дол. Протяжністю майже 2000 км, що з'єднує країни Затоки. У проект також включено будівництво в Омані двох опріснювальних заводів з виробництва 500 млн куб. м води, якої будуть забезпечуватися по трубопроводу райони РСАДПЗ, які відчувають потребу в опрісненої воді. Як ми бачимо, зусилля, що направляються на боротьбу з проблемою у країн з сильним дефіцитом прісної води величезні.

Серед країн-лідерів на даний момент робиться не так багато зусиль у цій галузі. Як це часто буває, поки проблеми немає, здається, що й не потрібно приділяти увагу факторам, що можуть привести до її утворення. Так, в Російській Федерації, в той час як вона займає друге місце в світі за кількістю водних ресурсів, до сих пір спостерігається нестача води в багатьох регіонах в силу її нерівномірного розподілу. Ми припустили кілька заходів, що сприяють поліпшенню внутрішньої ситуації у країн-лідерів і подальшому економічному збагаченню.

В першу чергу необхідно забезпечити стабільну фінансову підтримку водного сектора в країні. Для цього необхідно формувати економічний механізм водокористування на національних і міждержавному рівнях. Фінансування водного сектора за рахунок різних джерел має покривати його витрати з урахуванням перспектив подальшого розвитку.

При цьому повинна бути забезпечена адресна соціальна захищеність населення. Широке залучення відповідними стимулами приватного підприємництва в рішення проблем водного сектора має велике значення. Прогресу в водному фінансуванні сприятиме державна підтримка виробників відповідних матеріальних ресурсів та власників систем водопостачання та санітарії шляхом дотацій, субвенцій, пільгових кредитів, митних і податкових пільг.

Також слід приділити увагу навчанню персоналу сучасним інноваційним технологіям по збільшенню привабливості водних і екологічних проектів для міжнародних донорів та вжиття заходів щодо забезпечення доступності кредитів - все це теж сприятиме прогресу.

Крім цього, необхідно посилення зовнішньої фінансової допомоги нужденним регіонах світу, для чого доцільно зробити оцінку фінансової потреби кожної країни з розкладом за джерелами фінансування та за напрямками (водопостачання, санітарія, зрошення, гідроенергетика, селезащіта, рекреація і т.д.). Буде потрібно велика робота для розробки інноваційних фінансових механізмів. Наприклад, можна розробити як внутрішні, так і міжнародні донорські програми, які будуть вкладати капітал в розвиток людського потенціалу і надання допомоги нужденним в прісній воді, і які в майбутньому допоможуть забезпечити країнам-лідерам впевненість в необхідності розвитку економічних механізмів у сфері забезпечення прісними ресурсами .

прогнози експертів

За прогнозами, запаси прісної питної води далеко не безмежні, і вони вже підходять до кінця. Згідно з дослідженнями, до 2025 року більше половини держав планети або відчують серйозну нестачу води, або відчують її недолік, а до середини XXI століття вже трьом чвертей населення Землі не вистачатиме прісної води. За підрахунками, приблизно в 2030 році 47% населення планети будуть існувати під загрозою водного дефіциту. При цьому до 2050 р, значно збільшиться населення країн, що розвиваються, в яких вже сьогодні води не вистачає.

З найбільшою ймовірністю першими залишаться без води Африка, Південна Азія, Близький Схід і Північний Китай. За прогнозами, тільки в Африці до 2020 року через зміни клімату в даній ситуації виявиться від 75 до 250 мільйонів чоловік, а гостра нестача води в пустельних і напівпустельних регіонах викличе стрімку міграцію населення. Очікується, що це торкнеться від 24 до 700 мільйонів чоловік.

Нестачу прісної води останнім часом відчувають і розвинені країни: не так давно сильні посухи в США привели до дефіциту води на великих територіях Південно-Заходу і в містах на півночі штату Джорджія.

У підсумку, на підставі всього вищесказаного ми розуміємо, що необхідно докладати якомога більше зусиль для збереження джерел прісної води, а також для пошуків можливих економічно менш витратних шляхів для вирішення проблеми браку прісної води в багатьох країнах світу, як у справжньому, так і в майбутньому.

Автор: Олександра Кушнаренко
Інформації для графіків: nationmaster.com