Розрахунок чисельності робітників

Робочі на підприємстві зайняті виконанням і обслуговуванням виробничого процесу Робочі на підприємстві зайняті виконанням і обслуговуванням виробничого процесу. У російській практиці менеджменту їх прийнято ділити на основних і допоміжних: основні робочі зайняті випуском основної продукції, допоміжні забезпечують діяльність основних. Характер праці у робочих переважно фізичний, причому у основних робочих він більш детермінований, певний, у допоміжних робочих - менш детермінований, невизначений. Внаслідок цього відрізняються нормування праці та методи розрахунку чисельності основних і допоміжних робітників.

Найбільш вживаними методами є розрахунки:

1) за трудомісткістю виробничої програми і виконуваних робіт;

2) за нормами обслуговування і чисельності.

По трудомісткості виробничої програми визначається чисельність основних робітників у виробництвах, що мають дискретний характер (машинобудування, будівництво, легка промисловість).

По трудомісткості виконуваних робіт визначається чисельність допоміжних робітників, праця яких нормується. До них відносяться ремонтні робітники всіх напрямків: механіки, електрики, теплотехніки, слюсарі КВП і т.п. До цієї групи належать також працівники допоміжних цехів: верстатники ремонтних цехів, транспортні робітники - вантажники, водії вантажного транспорту, вантажної техніки та інші.

За нормами обслуговування і нормам часу обслуговування розраховується чисельність основних робітників у безперервних виробництвах (хімічна промисловість, нафтовидобуток і нафтопереробка, чорна та кольорова металургія, електроенергетика).

За нормами обслуговування і чисельності розраховується чисельність допоміжних робітників, що виконують чергове обслуговування, - чергові ремонтники-механіки, електрики, слюсарі КВП, теплотехніки.

За укрупненими нормативами чисельності розраховується чисельність основних і допоміжних робітників. Для розрахунків використовуються, як вказувалося в попередній статті (див. «ЕЖ» № 38 ), Укрупнені трудові нормативи (обслуговування, чисельності, керованості).

За фактичними витратами часу розраховується чисельність основних і допоміжних робітників. Для цього проводяться фотографії робочого часу працівників. Нерідко фотографії робочого часу використовуються для коригування нормативної або фактичної чисельності робітників.

Найпоширенішим методом розрахунку чисельності робітників є розрахунок по трудомісткості виробничої програми. Для цього застосовується стандартна формула:

Чр = (Тi х Вi: Фрв х Квн) х Кс,

де: Чр - спискова (штатна) чисельність робітників i-й професії;

Тi - трудомісткість (час) i-й операції;

Вi - кількість i-х операцій за певний календарний період;

Фрв - фонд робочого часу 1 робітника за певний календарний період;

Квн - коефіцієнт виконання норм;

Кс - коефіцієнт облікового складу.

Приклади розрахунків є в будь-якому підручнику або довіднику по організації праці на підприємстві.

Розрахунок чисельності допоміжних робітників проводиться за тією ж формулою. Тільки трудомісткість операції у формулі замінюється на трудомісткість виконання певної роботи. Прикладом такої роботи для слюсарів-ремонтників технологічного обладнання може бути дрібний ремонт верстата. Кількість ремонтів обладнання за певний період часу визначається за допомогою системи планово-попереджувального ремонту (ППР).

Як зазначалося в попередній статті, область застосування нормативних матеріалів з праці в останні роки істотно знизилася і на перший план вийшли методи розрахунку чисельності за фактичними витратами часу. Таким способом встановлюються місцеві норми часу, чисельності, обслуговування. Після затвердження цих норм дирекцією підприємства вони мають законний характер.

Приклад розрахунку необхідної чисельності ремонтних робочих реального російського підприємства целюлозно-паперової промисловості.

На підприємстві функціонує традиційно сформована централізовано-децентралізована система ремонтного обслуговування обладнання.

Робітники-ремонтники входять в штат основних і допоміжних цехів підприємства. Ремонтний персонал, що входить в штат основних цехів, виконує чергове обслуговування обладнання, а також частина планових і аварійних ремонтів. Ремонтний персонал, що входить в штат допоміжних цехів, виконує середній і капітальний ремонт обладнання основних цехів в своїх (на стаціонарних робочих місцях) і в основних цехах. Також він виконує частину планових і аварійних ремонтів в моменти регламентного зупинки устаткування. Чисельність ремонтників за видами ремонтів представлена ​​в таблиці 1.

Аналіз даних таблиці 1 показує, що більша частина ремонтних робіт виконується на пересувних робочих місцях ремонтних робітників в основних цехах підприємства. Для ефективного виконання таких робіт потрібно їх чітке планування і регламентація.

Трудомісткість ремонтних робіт і відповідно зайнятість ремонтників непостійна і змінюється в залежності від використання обладнання. При цьому можливі кілька режимів зайнятості ремонтників:

  • мінімальна трудомісткість і чисельність працівників - при звичайній роботі обладнання;
  • середня трудомісткість і чисельність працівників - при плановому зупинці однієї з виробництва паперу машин;
  • максимальна трудомісткість і чисельність працівників - при плановому зупинці всього комбінату.

На підприємстві були проведені масові дослідження витрат і втрат робочого часу робітників-ремонтників при звичайній роботі, при плановому зупинці окремих папероробних машин і всього комбінату. В якості основного методу дослідження були обрані групові бригадні ФРВ, що дають охоплення 2-5 чоловік. Для масових досліджень залучалися студенти місцевого університету, для яких ця робота стала виробничою практикою з предмету «Організація і нормування праці».

Фотографії проводилися протягом календарного місяця. Всього було проведено 423 групові фотографії з загальним охопленням 340 094 хв., Що склало 709 робочих змін тривалістю 8 годин. Були досліджені витрати і втрати 227 осіб, що дозволяє говорити про масовість дослідження і достатньою достовірності результатів.

Загальні втрати по цехам склали 15-20% робочого часу з розкидом по окремим службам від 4,2 до 29,5%. Основними причинами прямих втрат робочого часу стали відсутність фронту робіт, завдання, інструктажу, майстри, а також виконання невластивої роботи (монтаж лісів, погрузка, фарбування).

Для визначення необхідної чисельності працівників був проведений розрахунок чисельності робітників-ремонтників на момент річного планового зупину підприємства і в період планової роботи основного технологічного устаткування. Результати розрахунків представлені в таблиці 2.

Штатна чисельність робітників (колонка 4) отримана з штатних розкладів цехів.

Явочна чисельність робітників (колонка 5) розрахована за формулою:

Чяв = Чшт: Кс,

де: Чяв - явочна чисельність робітників;

Чшт - штатна чисельність робітників;

Кс - коефіцієнт облікового складу (перерахунку штатної чисельності в явочну за нормативами кс = 1,1).

Фактична чисельність робітників (колонка 6) отримана з «Списків виконаних робіт по цехах підприємства під час планового зупину» (дані ОТиЗ підприємства).

Норматив чисельності по заводській трудомісткості (колонка 7) розрахований за формулою:

Нч = КСМ х Тр: Сх,

де: Нч - норматив чисельності робітників;

Тр - фактична трудомісткість виконаних ремонтних робіт (дані ОТиЗ підприємства);

Сх - час зупинки цеху (за заводськими даними - від 30 до 108 годин для різних цехів);

КСМ - коефіцієнт змінності для ремонтних робіт (в період зупинки КСМ = 2).

Норматив чисельності з урахуванням втрат по ФРВ (колонка 8) розрахований за формулою:

Нчп = Нч х Впр,

де: Впр - час корисної роботи.

Час корисної роботи визначається як час робочої зміни мінус час прямих і наднормативних втрат. Його величина визначається за результатами фотографій робочого часу.

Резерв скорочення чисельності робочих (колонка 9) визначається як різниця між нормативною (колонка 8) і явочній чисельністю (колонка 5) і являє собою надмірну чисельність ремонтних робітників за певними службам і цехах за формулою:

Р = Чяв - нчп,

де: Чяв - явочна чисельність робітників;

Нчп - норматив чисельності робітників.

Норматив чисельності з урахуванням втрат по ФРВ (колонка 8) являє собою необхідну чисельність робітників, що виконують ремонтні роботи, в період річного планового зупину по службам і цехах (т. Е. Максимально необхідну чисельність робітників).

Норматив чисельності на період планової роботи основного технологічного устаткування визначається аналогічним способом. При визначенні необхідної чисельності ремонтних робітників доцільно враховувати планову (фактичну) трудомісткість виконаних робіт. Однак облік планової (фактичної) трудомісткості ремонтних робіт на підприємстві відсутня, тому розрахунок чисельності ремонтних робітників на період планової роботи основного технологічного устаткування був проведений з урахуванням явочній чисельності і втрат по ФРВ.

Подібні розрахунки були проведені по всіх цехах підприємства.

За результатами розрахунків отримано резерв чисельності:

  • в період зупинки - 172 людини, або 16,6% ремонтних робітників;
  • в період роботи - 245 осіб, або 23,6% ремонтних робітників.

Річний економічний ефект, що включає економію по ФОП і єдиний соціальний податок (ЄСП), при вивільненні 172 чоловік складе 24 063 тис. Руб., При вивільненні 245 осіб - 33 387 тис. Руб.