Автоматизація освітніх установ на базі інтеграційної платформи

КІС

Олексій Голосів, Ірина Полотнюк, Андрій Пилипович

Автоматизація освітніх установ (ОУ) * 1 є одним з пріоритетних напрямків національного проекту "Освіта", федеральної цільової програми "Розвиток освіти на 2006-2010 роки" (ФЦПРО) і багатьох інших проектів модернізації вітчизняної освіти. В одному з головних розділів зазначеної програми "Удосконалення системи управління освітою на основі ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій в рамках єдиного освітнього простору" констатується, що до 2010 р питома вага ОУ початкового, середнього та вищої професійної освіти, що використовують для свого управління інформаційні системи , повинен досягти 40, 60 і 90% відповідно. Особливо актуальна ця задача для вузів, які повинні досягти показника 30% вже в нинішньому році.

_____

* 1 Тут і далі під освітньою установою маються на увазі не тільки вузи, але також інститути підвищення кваліфікації та навчальні центри, які здійснюють професійну перепідготовку.

На сайті Федерального агентства з освіти сформульовані вимоги до систем управління ОУ, найважливішими характеристиками яких є інтегрованість, адаптованість, розподіленість, масштабованість і якість. Відзначається, зокрема, що система управління ОУ повинна володіти такими ключовими можливостями:

- мати кошти настройки окремих функцій і бізнес-процесів для кожного конкретного ОУ з урахуванням його специфіки, а також засоби розробки і супроводу самостійних рішень;

- забезпечувати взаємодію різних функціональних модулів як за даними, так і за процедурами обробки;

- мати розвинені технологічні засоби інтеграції з іншими прикладними системами і базами даних;

- моделі бізнес-процесів повинні будуватися на базі міжнародного стандарту якості ISO 9000.

У більшості вузів і в багатьох інших ОУ вже впроваджені підсистеми автоматизації основних функцій управління, проте ці підсистеми, як правило, вузькоспеціалізовані. Їх інтеграції перешкоджає замкнутість на функціях окремих підрозділів ОУ або на невеликій групі бізнес-процесів.

Сьогодні домінують два альтернативних підходи до автоматизації ОУ. Перший передбачає жорстку уніфікацію бізнес-процесів і створення однотипної лінійки продуктів (програмних модулів). Другий з'явився відносно недавно і спрямований на створення ядра системи і платформи, яка дозволяє інтегрувати, адаптувати, територіально розподіляти і масштабувати різнорідні додатки з метою оптимізації бізнес-процесів і в разі потреби їх поступової ( "м'якої") уніфікації.

Представлені в даний час на російському ринку комплексні інформаційні системи (КІС) для автоматизації навчальної діяльності, які можна віднести до категорії ERP-систем, переважно використовують перший підхід, т. Е. Розглядають процеси ОУ як строго регламентовані, що складаються зі стандартних етапів. У таких КІС, як правило, найбільш розвинені фінансові та кадрові модулі, бізнес-процеси в яких обмежені і визначаються чинним законодавством.

Етапи створення системи автоматизації навчальної діяльності

Прихильники цього підходу вважають, що навчальний процес (УП) повинен бути строго регламентований як послідовність стандартних етапів, з тим щоб його можна було адаптувати за допомогою класифікаторів і налаштувань. Однак в умовах активної модернізації освітньої галузі, входження Росії в Болонський процес впровадження кредитно-модульної системи, зміни економічної і організаційно-правової ситуації і зростаючого впливу бізнесу на програми підготовки фахівців жорстко регламентувати УП стає все важче.

Табл. 1. Структура етапів побудови системи

Далі ми більш детально розповімо про підході, орієнтованому на створення і використання ядра і інтеграційної платформи. На відміну від традиційних систем і методик тут принципово змінюється об'єкт автоматизації - в якості нього виступає інтегрована модель навчального процесу, яка включає в себе опис існуючих бізнес-процесів, інформаційних образів суб'єктів, матеріальних об'єктів і компонентів ІТ-інфраструктури. Розроблена в спеціальній інформаційному середовищі модель є основою для автоматизованої генерації сховища даних і ядра системи. Ця модель дозволяє також сформулювати вимоги до інтеграції з ядром зовнішніх модулів (планування УП, фінансового управління, аналізу результатів і т. Д.), Як раніше експлуатувалися в ОУ, так і нових.

Завдяки інтегрованому сховища даних і інформації про продукт інформаційних процесів в моделі УП в розпорядженні керівництва ОУ будуть якісні, актуальні й повні дані, необхідні для аналізу і прогнозування варіантів розвитку подій, прийняття рішень зі стратегічних і тактичних питань управління ОУ. Змінюючи модель, можна при необхідності адаптувати діяльність ОУ з урахуванням інтересів керівництва, студентів, інвесторів, держави та інших зацікавлених суб'єктів.

Технологія автоматизації. Створення інтегрованої автоматизованої системи ОУ в рамках запропонованого підходу відбувається в два етапи, на кожному з яких здійснюються ключові роботи з конструювання системи (див. Малюнок і таблицю).

Для підтримки процесу конструювання використовується програмний комплекс, який використовує найсучасніші інформаційні технології, що робить процес конструювання більш ефективним, а результат - більш якісним.

Слід зазначити, що ОУ в процесі створення автоматизованої системи виступає в ролі співрозробником, яка бере участь у виконанні всіх етапів робіт. Розглянемо ці етапи.

Етап консалтингу та моделювання складається з наступних кроків:

1) моделювання / конструювання УП, визначення його цілей і завдань, опис значущих результатів і критеріїв оцінки його ефективності;

2) аналіз ІТ-інфраструктури, ідентифікація засобів підтримки різних завдань і функцій УП, створення моделі;

3) зіставлення моделі ІТ-інфраструктури та моделі УП з метою визначення доцільності включення експлуатованих ІС в інтегровану систему ОУ і виділення бізнес-процесів, що підлягають автоматизації за допомогою нових ІС.

На кроці моделювання / конструювання УП створюються дві моделі:

- інформаційна (об'єктна, семантична) модель, що описує об'єкти предметної області навчального процесу, їх структуру і взаємозв'язки;

- процессная модель, що описує бізнес-процеси і їх зв'язку з об'єктами інформаційної моделі.

Через тісний взаємозв'язок цих моделей, яка проявляється в тому, що в описі кожного процесу беруть участь об'єкти (вказується, які об'єкти задіяні, яким чином змінюється їх склад і характеристики в результаті виконання процесу), доцільно розглядати їх як єдине ціле.

Процеси, описані в моделі, можна розділити на основні (підтримують головний напрямок діяльності ОУ) і допоміжні (підтримуючі інші види його діяльності). У ряді ОУ така модель УП вже реалізована. Якщо ж ні, то її створення може бути істотно спрощено, якщо використовувати в якості відправної точки якусь типову модель УП і потім лише адаптувати її для конкретного ОУ. Для подібної адаптації моделей ми використовуємо створену в компанії "Форс-Центр розробки" технологію SM & ART, призначену спочатку для адаптації типових бізнес-процесів до умов малого або середнього підприємства.

На кроці аналізу існуючої ІТ-інфраструктури створюється модель ІТ-інфраструктури, яка описувала прикладні ІС, бази даних, загальносистемні програмні засоби, комп'ютерне і телекомунікаційне обладнання, що експлуатуються в ОУ. Ця модель також є об'єктної, і в якості її об'єктів виступають елементи ІТ-інфраструктури. Крім технічних характеристик об'єктів в моделі повинно бути вказано, які функції і на якому рівні підтримує кожен з елементів ІТ-інфраструктури.

На кроці зіставлення та аналізу моделі ІТ-інфраструктури та моделі УП всі наявні моделі повинні бути тісно ув'язані (інтегровані). Завдяки цьому керівництво ОУ отримує уявлення не тільки про ступінь автоматизації тих чи інших процесів, але і про багатьох інших важливих аспектах діяльності ОУ. В рамках аналізу створеної моделі на відповідність можливостей ІТ-інфраструктури цілям і задачам УП виявляються такі основні відомості:

- підтримка яких завдань і функцій УП дублюється декількома системами, і наскільки це виправдано;

- які завдання і функції УП не підтримуються засобами автоматизації або підтримуються недостатньо;

- який рівень інтеграції ІС в чинній ІТ-інфраструктурі, які процеси межсистемного взаємодії не автоматизовані і вимагають автоматизації;

- чи достатньо потужностей комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання для реалізації завдань і функцій УП, описаних в моделі.

На підставі цих даних необхідно провести аудит експлуатованих в ОУ програмних і технічних засобів з тим, щоб вирішити, які з них має сенс використовувати в створюваній системі автоматизації УП. В результаті цього кроку будуть складені переліки:

- ІС, які повинні бути включені в інфраструктуру нової системи;

- ІС, включення яких у нову систему недоцільно;

- наявних технічних засобів;

- саме ті ресурсів комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання;

- відсутніх загальносистемних засобів;

- вимог до прикладних функцій, які необхідно автоматизувати.

На підставі вимог до прикладних функцій і завдань можна в моделі зарезервувати нові програмні компоненти, які згодом будуть виконувати ці функції, а також спосіб реалізації подібних компонентів - розробка або купівля готових систем. Вибір готових рішень в даному випадку буде полегшений тим, що всі вимоги до них докладно описані.

На цьому етап консалтингу та моделювання закінчується, і можна приступати до виконання другого етапу створення системи.

Етап складання і інтеграції складається з наступних кроків:

1) автоматична генерація на основі моделі, створеної на етапі консалтингу та моделювання, таких компонентів ядра системи:

- метаописания сховища даних про УП;

- об'єктно-орієнтованого сховища цих даних;

- прототипу інформаційної системи, що підтримує навчальні бізнес-процеси;

2) адаптація прототипу ІС (формалізація внутрішньої логіки окремих кроків навчальних бізнес-процесів);

3) інтеграція з створеним ядром інших компонентів, що автоматизують окремі напрямки діяльності ОУ (планування УП, фінансове управління, аналіз результатів і т. Д.).

Кожен з перерахованих вище кроків вимагає окремої розмови, що включає більш детальний опис використовуваних технологій, і ми сподіваємося до цієї розмови ще повернутися.

З авторами статті можна зв'язатися за наступними адресами: президент компанії "ФОРС-Центр розробки" Олексій Голосів - golos @ fors. ru; заступник директора відділення ІТ-консалтингу тієї ж компанії Ірина Полотнюк - ipolotnyuk @ fors. ru; доцент кафедри "Системи обробки інформації та управління" МГТУ ім. Н. Е. Баумана Андрій Филлипович - [email protected].

Версія для друку

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.