Держуправління майбутнього: рулять процеси, а не функції
#державне управління
Центр стратегічних розробок (ЦСР) представляє аналітичний огляд «Окремі аспекти трансформації державного управління: процеси та якість», присвячений новим практикам державного управління, включаючи впровадження концепції менеджменту якості.
Зі змінним успіхом реформування держуправління відбувається в нашій країні, починаючи 1990-х років, коли утворилася нова російська держава. Проте, до цього часу близько 80% діяльності держорганів організовано в функціонально-ієрархічному форматі. З кожним роком ця модель стає все менш ефективною. Серед найбільш серйозних її недоліків - надлишок державних функцій і регулювання, забюрократизованість, дефіцит багатьох необхідних компетенцій, широкий розподіл повноважень при одночасному розмивання відповідальності за досягнення результату і ряд інших недоліків. У підсумку, на сьогоднішній день російське держава опинилася перед наступними управлінськими викликами.
• Можливості лінійно-функціональної системи державного управління розраховані на використання традиційних адміністративно-командних методів, що вступає в протиріччя з сучасними технологічними і соціальними трендами.
• Нові покоління управлінських технологій в сфері держуправління стають все менш терпимі до традиційних ієрархічним структурам. Але відмова від них веде до серйозних втрат ефективності і ослаблення конкурентоспроможності країни.
• Спроби створення якісно нової моделі державного управління за допомогою перенесення бізнес-методів частково продиктовані нагальною потребою в ускоре¬ніі економічного зростання. Однак нові методи відторгаються вертикальної функціональною структурою і вимагають впровадження процесної горизонтально орієнтованої моделі управління.
• Нові цифрові технології породжують не тільки протиріччя всередині держапарату, але і додаткові стимули до впровадження прогресивних підходів.
Які ж шляхи вирішення накопичуються проблем?
Автори огляду бачать їх у впровадженні менеджменту якості і процесного підходу. Якщо проектне управління за 2017 рік стало актуальною темою і вже реалізується на практиці, то процесний підхід в держуправлінні поки маловідомий. Результатом його впровадження стане дер-дарства в форматі «додаток для смартфона» (або іншого персонального гаджета майбутнього). Всі внутрішні процеси будуть відбуватися миттєво, що призведе до перевизначення зон компетенції відомств, скорочення низки державних органів, до оперативного задоволення потреб користувача держпослуг.
На сьогоднішній день одним з найпопулярніших інструментів з впровадження систем менеджменту якості є міжнародні стандарти ISO (ІСО) се¬ріі 9000. Згідно з дослідженням Міжнародної організації зі стандартизації ISO, в 2016 році більше 6 000 організацій сфери державного управління в десятках країн світу пройшли сертифікацію по стандарту ISO 9001.
У Росії теж є регіони, де робилися спроби побудови системи менеджменту якості за стандартом ISO 9001 в виконавчих органах влади суб'єкта РФ і органах місцевого самоврядування: це Чуваська Республіка, Ростовська, Калінінградська області та ряд інших. Федеральна антимонопольна служба (ФАС) також впроваджувала вимоги ISO 9001 в усіх підрозділи центрального апарату.
Широке впровадження повноцінного процесного управління вимагатиме децентралізації системи управління, а крім того спричинить поступове розмивання перегородок як внутрішньовідомчих, так і міжвідомчих вертикальних функціональних колодязів. У значній кількості випадків ефективно збудований процес передбачає субсидіарність - перенесення оперативних рішень на найнижчий ієрархічний рівень, на якому вони технічно можуть бути прийняті. Більш того, процеси припускають можливість «безшовного взаємодії» низових виконавців процесу, що відносяться до різних функціональних підрозділах і навіть відомствам.
Перехід на процессную модель в сфері державного управління передбачає, перш за все, переорієнтування діяльності державних службовців в горизонтальні потоки створення цінності для споживача. Це зажадає опису робіт як мережі взаємозалежних процесів і кардинальної зміни напрямку організаціонно¬го руху, коли результати діяльності чиновника не передаються вгору по вертикалі, а є входами для наступного процесу (внутрішнього споживача) в ланцюзі створення цінності для зовнішнього споживача.
Понад 50% діяльності в державному секторі вже найближчим часом може бути побудовано в процесному форматі, що дозволить змістити центр ваги в моделі державного управління з функціонального на процесний підхід.
Однак для досягнення даного ефекту недостатньо назвати функцію процесом або застосувати опис процесів тільки до надання державних послуг. Необхідно переформатування всієї діяльності організації з орієнтацією на результат - задоволення вимог споживача. Процесне управління не повинно стати паралельної, дублюючої системою управління. Процесний підхід необхідно інтегрувати не тільки в систему оцінки результативності, а й в систему стратегічного планування Російської Федерації.
