Центр аудиту та консалтингу «Партнер»
Шановні колеги!
У 2010 році Мінфін затвердив нове ПБО 22/2010 «Виправлення помилок в бухгалтерському обліку та звітності». Їм треба керуватися при виправленні помилок починаючи зі складання річної бухгалтерської звітності за 2010 рік. Загальний порядок виправлення помилок за правилами нового ПБО залежить від того, істотна це помилка чи ні. А це організація повинна визначати самостійно. Значить, в обліковій політиці Вам необхідно прописати, які помилки ви будете вважати істотними. Співробітниками нашої компанії підготували рекомендації щодо закріплення в Облікової політиці критеріїв для визначення рівня суттєвості.
При формуванні показників бухгалтерського обліку, а також у всіх випадках використання в нормативно-правових актах принципу суттєвості в організації встановлюється рівень суттєвості, який служить основним критерієм визнання фактів істотними.
Істотними визнаються обставини, які впливають на достовірність звітності. Обставини, що впливають на істотність, можуть характеризуватися, як кількісними, так і якісними ознаками.
Обставинами, що характеризуються якісними ознаками, що впливають на достовірність звітності і визнані істотними, є:
- не дотримання в обліку положень облікової політики;
- порушення порядку проведення та документального оформлення інвентаризації;
- не дотримання встановленого законодавством розміру чистих активів.
Пропонуємо варіанти формулювань облікової політики, що стосуються визначення кількісних ознак, що впливають на достовірність звітності і визнаних істотними:
1. Обставини, що характеризуються кількісними ознаками, вважаються суттєвими, якщо вони призводять до спотворення не менше ніж на 10% статті бухгалтерського балансу, питома вага якої в валюті балансу становить не менше 5%, або породжує спотворення статті звіту про прибутки і збитки та інших статей бухгалтерської звітності не менш ніж на 10%.
2. Обставини, що характеризуються кількісними ознаками, вважаються суттєвими, якщо вони призводять до спотворення не менше ніж на 7% підсумку групи статей бухгалтерського балансу, питома вага яких у валюті балансу становить не менше 3%, або породжує спотворення групи статей звіту про прибутки і збитки та інших форм бухгалтерської звітності не менш ніж на 7%.
3. Істотною визнається помилка, в результаті виправлення якої показник за статтею бухгалтерської звітності зміниться більш ніж на 5%.
4. Істотною визнається помилка, в результаті виправлення якої показник за статтею чистий прибуток звіту про прибутки і збитки зміниться більш ніж на 5%.
5. Методика розрахунку рівня суттєвості передбачає розрахунок середнього рівня суттєвості на підставі базових показників бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки.
Передбачувані базові показники та величина допустимого викривлення бухгалтерської звітності для обчислення рівня суттєвості встановлюється наступним чином:
БП 1 - Валюта балансу - допустиме спотворення 2%;
БП 2 - Власний капітал - допустиме спотворення 5%;
БП 3 - Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) - допустимий спотворення 2%;
БП 4 - Собівартість продукції (робіт, послуг) - допустимий спотворення 2%.
Де БП - базові показники встановлені Товариством.
Зазначені критерії щодо визначення рівня суттєвості Суспільство встановлює самостійно виходячи з принципів розумності та добросовісності.
Методика розрахунку рівня суттєвості припускаємо використання наступного алгоритму: Ус = (БП1 + БП2 + БП3 + БП4): N,
де Ус - середній рівень суттєвості, тис. руб., N - кількість досліджуваних показників, БП 1, БП 2, БП 3, БП 4 - значення базових показників бухгалтерської звітності відібраних Товариством, тис. руб.
Отримане значення Ус використовується при розрахунку планової суттєвості за такою формулою:
Пс = Ус * 75%,
де Пс - планова істотність, тис. руб., 75% - плановий відсоток, який використовується для розрахунку рівня суттєвості встановлений Товариством.
Таким чином, Обставини, що характеризуються кількісними ознаками, вважаються суттєвими, якщо вони перевищують показник планової суттєвості (Пс).
Пропонуємо Вам самостійно закріпити в обліковій політики один з нами запропонованих способів визначення суттєвості.