Рухливі ігри для дітей раннього віку

Рухливі ігри займають велике місце в житті маленької дитини. У них дітям доводиться проробляти різноманітні рухи: ходити в різних умовах, бігати, стрибати, кидати, лазити і т. П. Виконуючи дані руху, малюки збагачують свій руховий досвід, вчаться орієнтуватися в просторі. У них розвиваються такі фізичні якості, як спритність, швидкість, витривалість. Завдяки різноманітності рухів в іграх весь організм дитини втягується в роботу: частішає серцебиття, поглиблюється дихання, посилюється обмін речовин, що в цілому оздоровлює його.

В іграх дітям доводиться погоджувати свої рухи з рухами інших дітей, виконувати нескладні правила, наприклад, виконувати рухи відповідно до тексту гри, тікати тільки після певних слів і т. П. Це дисциплінує дітей, виховує витримку, увагу.

Велике значення рухлива гра має і для розумового розвитку. В іграх збагачується кругозір дітей, уточнюються, закріплюються

наявні у них знання, уявлення про навколишній, про властивості предметів. Особливо цінно, що малюки не тільки уточнюють, збагачують свої уявлення про навколишній, але й одномоментно діють, зображуючи зайчика, ведмедя, мишку, літак і т. П. Все це розвиває уяву, ініціативу, кмітливість у дітей.

Таким чином, рухливі ігри мають велике значення для всебічного розвитку дитини раннього віку.

Необхідно забезпечити правильне керівництво іграми з боку дорослих. Перш за все, важливо правильно вибрати гру з урахуванням не тільки віку дитини, а й фактичного рівня розвитку, здоров'я, типу нервової системи. Дорослий повинен чітко знати, з якою метою він хоче провести гру. Наприклад, підвищити рухову активність або, навпаки, заспокоїти дітей, а іноді просто позбавити їх. Залежно від мети підбирається гра. Дорослий повинен добре вивчити зміст гри, вивчити текст, підібрати посібники, продумати їх розміщення, а також спосіб організації дітей на гру. У більшості випадків краще почати гру з тими дітьми, які перебувають поруч. Поступово решта хлопців зацікавляться і теж включаться в гру. Можна зацікавити дітей невеликим розповіддю, пов'язаних з утриманням гри. Вихователь на початку гри говорить тільки найголовніше, щоб почати гру, привернути увагу дітей. В процесі гри доповнює розповідь і діє разом з дітьми, беручи на себе головну роль. Іноді доцільно залучити на головну роль дітей старших груп.

Тривалість рухливих ігор орієнтовно може бути від 5-8 хвилин (другий рік життя) до 10-15 хвилин (третій рік життя). Кількість повторів - 3-5 разів з урахуванням віку, рівня здоров'я, характеру рухових завдань, настрою дітей. Одна і та ж рухлива гра може повторюватися до тих пір, поки малюки не освоять її. Потім дорослий вносить в гру ускладнення: змінює умови проведення, вводить нові або додаткові допомоги, включає додаткові завдання, збільшує відстань і час ходьби, бігу відповідно до можливостей дітей раннього віку.

При проведенні ігор важливо здійснювати індивідуально-диференційований підхід. У зв'язку з цим можливі варіативні рухові завдання для дітей одного віку. Наприклад, в грі з одним і тим же сюжетом одній дитині пропонується просто пройти до ляльки по доріжці, а іншому - по доріжці з переступанням через предмети, одній дитині стрибати через струмочок, відстань якого 10-15 см, для іншого ж малюка яку складе 15-25 см.

Найбільш доцільно проводити рухливі ігри на свіжому повітрі. Ігри, в яких беруть участь всі діти групи, краще проводити на початку прогулянки, а гри з невеликими підгрупами можна проводити протягом всієї прогулянки. У холодну пору року і дощову погоду можна організувати рухливу гру в груповій кімнаті або залі, попередньо провітрити приміщення і зробивши вологе прибирання. Фрамуги під час гри повинні бути відкриті.

Важливо, щоб кожна дитина протягом дня взяв участь в рухливій грі, організованій вихователем.

У дні, коли проводяться фізкультурні, музичні заняття, на прогулянці проводяться ігри малої або середньої рухливості. У другій половині дня можна проводити ігри різної рухливості в залежності від стану дітей.

Ми пропонуємо серію рухливих ігор, які можуть бути використані на фізкультурних заняттях і в повсякденному житті. (Див. Додаток 1.)