Бути чи рублю міжнародною валютою?

Фундаментальні положення теорії міжнародної валюти зводяться до наступного:

1. Валюта - гроші, здатні обслуговувати міжнародні економічні відносини, пов'язувати національну економіку зі світовою, забезпечувати їх взаємодію.

2. Національна валюта тоді набуває міжнародного значення, коли за межами держави - її емітента може:

• на приватному рівні виступати як валюта ціни (міра вартості) при укладенні зовнішньоторговельних контрактів; як засіб обігу та платежу при здійсненні торгово-економічних угод, валютно-обмінних операцій; як засіб накопичення - в приватних інвестиціях;
• на державному рівні використовуватися іншими країнами в якості міри вартості, прив'язуючи до неї курси своїх грошових одиниць; засобу обігу і платежу, здійснюючи в ній валютні інтервенції на внутрішньому валютному ринку, здійснюючи платежі за зовнішніми кредитами; засоби накопичення, застосовуючи як резервну валюту.

Якщо національна валюта не здатна в тій чи іншій мірі виконувати названі функції, тоді вона залишається внутрішньою. Попит на неї існує тільки на національному ринку країни-емітента, світовий ринок його не пред'являє. Тому така валюта в обслуговуванні міжнародних економічних відносин участі не бере.

3. Набуття статусу міжнародної валюти залежить від: значущості обсягу ВВП країни-емітента; ступеня її участі у світовій торгівлі, яка визначається розміром експорту і його частки в ВВП; незалежності національної економіки від істотних коливань зовнішньої кон'юнктури; високої ліквідності внутрішнього фінансового ринку, вагомості його масштабів; стійкості позицій держави в світовій економіці і світовій політиці.

4. Процес трансформації національної валюти в валюту міжнародного значення - еволюційний і тривалий. Він може вимірюватися десятками років. Залежить це не тільки від зусиль даного держави, мається на увазі наростання його економічної і фінансової потужності. Не менш пріоритетним є й інший фактор: світове економічне співтовариство повинно відчути потребу в додатковому розрахунково-платіж-ном і резервному засобі.

5. Завдання трансформації національної валюти в міжнародну не тільки складна, а й значною мірою суперечлива. Щоб підтримувати міжнародний попит на свою національну грошову одиницю, держава повинна мати активний платіжний баланс. Тим часом для насичення міжнародного грошового обігу своєю валютою необхідно, щоб платіжний баланс держави був пасивний. Інакше його національна валюта не зможе осідати в інвалютних резервах інших країн. Національна валюта держави-емітента має можливість перейти в іноземне володіння лише в тому випадку, якщо його зовнішні платежі перевищують зворотні надходження.

Всі ці положення теорії, багаторазово перевірені практикою, в повній мірі відносяться і до російського рубля. Висуваючи завдання становлення рубля міжнародною валютою, важливо виходити з розуміння її сутності. Міжнародна валюта може бути світовою (резервної, ключовий) і регіональної. Світова обслуговує всі види зовнішньоекономічних операцій у всіх регіонах світу, вільно обмінюється на будь-які іноземні грошові одиниці. Регіональна використовується в окремих секторах економіки. Якщо світова валюта виконує всі функції грошей на глобальному економічному просторі, то регіональна - лише деякі з них і при тому в окремих секторах світового господарства.

Не тільки в найближчій осяжній, але і середньостроковій перспективі у рубля, на наш погляд, не має шансів стати світовою валютою. До цього не готова економіка Росії з її низькою часткою в світовому ВВП, експорт, імпорт, в прямих інвестиціях, що стримує процес інтернаціоналізації валюти Російської Федерації. За різними оцінками, її частка в світовому ВВП (за паритетом купівельної спроможності) не перевищує 2%, менше 2% вона становить в світовому експорті, не більше 0,5% - в світових прямих інвестиціях. Виробництво Росії слабо диверсифіковане, в силу чого в експорті переважають сировинні товари. Повільно здійснюється переклад економіки на рейки інноваційного розвитку. Щоб подолати ці негативні фактори, що перешкоджають інтернаціоналізації рубля, потрібен час і, мабуть, тривалий. Більше шансів у російського рубля стати міжнародною регіональною валютою, наприклад на економічному просторі СНД.

Щоб рубль ставав повноцінною міжнародною валютою в цьому та інших регіонах, належить послідовно створювати необхідні передумови. Зокрема, у валютній сфері важливо забезпечити перехід до ємного, розвиненому внутрішньому валютному ринку, поза яким неможлива висока ліквідність російського рубля. Тільки розвиненою валютний ринок здатний забезпечити швидкість і легкість обміну національної валюти Росії на іноземні грошові одиниці і навпаки. Від цього ринку залежить низька волатильність і досить висока стійкість курсу рубля. Звідси випливає: зростання ліквідності валюти виступає неодмінною умовою розширення сфери її звернення, збільшення ступеня інтернаціоналізації. В результаті валюта стає менш схильною до знецінення і, отже, підвищується її мінова вартість.

Ю. А. КОНСТАНТИНОВ, заслужений діяч науки РФ.