Аудит цінних паперів

Аудит цінних паперів
Облік і аудит доходів за облігаціями (на сч.91 і% НКД)
До фінансових вкладень відносять інвестиції організацій в державні цінні папери (облігації та інші боргові зобов'язання)
Цінний папір - грошовий документ, що засвідчує майнове право або відношення позики власника документа до особи, видало такий документ.
До цінних паперів відповідно до статті 143 ЦК України відносяться: державна облігація, вексель, чек, депозитний і банківський сертифікат, банківська ощадна книжка на пред'явника, коносамент, акція, приватизовані цінні папери та інші документи, які законами про цінні папери або у встановленому ними порядку віднесено до цінних паперів.
Боргові цінні папери - зобов'язання, розміщені емітентами на фондовому ринку для запозичення коштів. У вітчизняній практиці до боргових цінних паперів відносять облігації, ощадні депозитні сертифікати, чеки і векселі.
Облігація - цінний папір, що підтверджує право зобов'язання відшкодувати її власнику номінальну вартість зі сплатою фіксованого відсотка.
Облігації бувають наступних видів:
· Державні і приватні (що випускаються комерційними банками, акціонерними товариствами та ін.);
· Іменні і на пред'явника;
· Процентні та безпроцентні;
· Вільно обертаються і з обмеженим колом обігу (облігації державної валютної позики, деякі приватні облігації і ін.).
Іменні (зареєстровані) облігації підлягають реєстрації. Їх власникам видається сертифікат, що свідчить про право особи на володіння вказаними в ньому борговими зобов'язаннями.
Облігації на пред'явника спеціально не враховуються, відсотки по ним отримують за купонним листом, від якого відрізається відповідний купон.
За процентними облігаціями виплачується дохід у формі відсотка, власнику безпроцентних облігацій надається право на придбання відповідних товарів або послуг.
Особа, яка видала цінний папір, та всі особи, що індосували його, відповідають перед її законним власником солідарно (ст.147 ГК РФ). У разі задоволення вимог законного власника цінного паперу про виконання посвідченого нею зобов'язання одним або кількома особами з числа тих, хто зобов'язався до нього за цінним папером, вони набувають право зворотної вимоги (регресу) до решти особам, які зобов'язалися за цінним папером.
Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.
Власник цінних паперів, незаконно виготовленого або підробленого цінного паперу має право пред'явити особі, яка подала йому папір, вимоги про належне виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером. Про відшкодування збитків.
Всі цінні папери, що зберігаються на підприємстві. Повинні бути описані в книзі обліку цінних паперів. Книга обліку цінних паперів повинна мати такі обов'язкові реквізити: найменування емітента; номінальна вартість цінних паперів; покупна вартість; номер; серія та ін .; Загальна кількість; дата купівлі; дата продажу. Книга обліку цінних паперів повинна бути зброшуровані, скріплена печаткою організації та підписом керівника і головного бухгалтера, сторінки пронумеровані.
Відповідальність за організацію зберігання книги обліку цінних паперів несе керівник організації.
Синтетичний облік цінних паперів здійснюється на рахунку 58 «Фінансові вкладення». На субрахунку 58-2 «Боргові цінні папери» враховують наявність і рух інвестицій в державні і приватні боргові цінні папери (облігації та ін.).
Купівля облігацій враховується за дебетом рахунка 58 і кредиту рахунків 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки» та ін.
При списанні суми перевищення покупної вартості придбаних організацією облігацій та інших боргових цінних паперів над їх номінальною вартістю робиться запис за дебетом рахунка 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» і кредиту рахунки 58 «Фінансові вкладення».
За донарахування суми перевищення номінальної вартості придбаних організацією облігацій та інших боргових цінних паперів над їх купівельною вартістю робиться запис за дебетом рахунка 76 і кредитом рахунка 58.
Погашення (викуп) і продаж цінних паперів, які обліковуються на рахунку 58 «Фінансові вкладення», відображаються за дебетом рахунка 91 «Інші доходи і витрати» і кредиту рахунку 58 «Фінансові вкладення» (крім організацій, які відображають ці операції за рахунком 90 «Продажі »).
Аналітичний облік боргових цінних паперів ведуть за їх видами, емітентам, термінами погашення, з виділенням боргових зобов'язань на території Росії і за її межами.
Протягом звітного періоду доходи по облігаціях відображаються за рахунком 91 «Інші доходи і витрати». За кредитом рахунку відображається надходження, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій, а так само відсотки та інші доходи за цінними паперами - в кореспонденції з рахунками обліку розрахунків.
При зберіганні облігацій та інших цінних паперів в депозитарії вони продовжують значитися в бухгалтерському обліку в організації власника із зазначенням в аналітичному обліку реквізитів депозитарію, з яким вони передані на зберігання. Нарахування витрат з оплати послуг депозитаріїв відображається за дебетом рахунка 91 «Інші доходи і витрати».
Порядок виплати доходів за цінними паперами визначається умовами їх випуску. По облігаціях виплата відсотків, як правило, два рази на рік в певному розмірі від їх номінальної вартості (з відділенням відповідного купона від облігації). За депозитними сертифікатами відсотки виплачуються при пред'явленні сертифікатів до оплати. За короткостроковими банківськими векселями Емісійного синдикату дохід утворюється при їх викупі членами синдикату як різниця між ціною викупу та ціною розміщення. Таким же чином утворюється дохід за короткостроковими державними облігаціями.
Доходи за державними цінними паперами Російської Федерації і доходи по приватним борговими зобов'язаннями російських емітентів обкладаються податком на доходи.
Не включаються в базу оподаткування з податку на прибуток відсотки, отримані в зв'язку з викупом (погашенням), в тому числі новацією, облігацій федеральних позик з постійним і змінним купонним доходом, а також частина доходу у вигляді різниці між ціною погашення і ціною придбання державних короткострокових бескупонних облігацій з терміном погашення до 31 грудня 1999р., випущених в обіг до 17 серпня 1998р., за умови реінвестування отриманих коштів від їх погашення (новації) у знову випускаються державні цінні папери.
Суму нарахованих відсотків за борговими зобов'язаннями відображають за дебетом рахунка 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок «Відсотки за борговими зобов'язаннями», і кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Одночасно з нарахуванням відсотків частина різниці між первинною та номінальною вартістю цінних паперів відносять на фінансові результати підприємства.
При цьому якщо покупна вартість придбаних цінних паперів вище їх номінальної вартості, то при кожному нарахуванні належного по цінних паперах доходу виробляють списання частини різниці між ціною купівлі та номінальною вартістю з кредиту рахунку 58 «Фінансові вкладення» в дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати».
Якщо покупна вартість цінних паперів нижче номінальної вартості, то при кожному нарахуванні належного по них доходу виробляють донарахування частини різниці між ціною купівлі та номінальною вартістю.
Незалежно від ціни, за якої купувалися цінні папери, до моменту їх погашення (викупу) оцінка, в якій вони враховуються на рахунку 58, повинна відповідати номінальної вартості.
При погашенні або продажу цінних паперів їх списують з кредиту рахунку 58 «Фінансові вкладення» в дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати» за їх вартістю в момент реалізації. Виручку від реалізації цінних паперів зараховують на грошові рахунки з кредиту рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Прибуток або збиток від реалізації цінних паперів списують з рахунку 91 на рахунок 99 «Прибутки та збитки».
Конвертовані облігації акціонерних товариств організація може обмінювати на акції цього товариства. У цьому випадку робиться внутрішня запис за рахунком 58, за відповідними рахунками і аналітичними рахунками. При операціях з борговими цінними паперами в іноземних валютах може виникати курсова різниця, якщо купівля або продаж цінних паперів проводиться по одній і тій же валютній ціною. Ця різниця списується на фінансовий результат діяльності підприємства, тобто на рахунок 99 «Прибутки та збитки».
Основна мета аудиту фінансових вкладень в цінні папери - отримання підтвердження законності діяльності економічного суб'єкта за період, що перевірявся. З цього випливає, що аудитор в ході перевірки повинен відповісти на наступні питання:
· Наскільки повно і своєчасно оформлені всі необхідні документи по:
· Оцінці, обліку та інвентаризації фінансових вкладень;
· Збереження, вибуття (погашення) і реалізації цінних паперів;
· Обліку результатів від фінансових вкладень.
Чи дотримані вимоги податкового законодавства
Здійснюючи аудит фінансових вкладень аудиторська організація (аудитор) повинна виділити для себе основні напрямки перевірки, а саме:
· Аудит вкладень в статутні капітали інших організацій;
· Аудит вкладень в спільну діяльність;
· Аудит обліку вкладень в позики на термін:
· Більше 12 місяців;
· До 12 місяців.
Перше і друге напрямки передбачають перевірку оформлення документів і обліку фінансових вкладень на термін більше 12 місяців, а третє - перевірку обліку короткострокових і довгострокових позик, наданих іншим організаціям.
З аналізу напрямків перевірки випливають такі завдання:
Підтвердити правильність документального оформлення вкладень в статутні капітали інших організацій і спільну діяльність
Підтвердити правильність ведення обліку довгострокових і короткострокових фінансових вкладень.
Встановити правильність і своєчасність отримання доходів від фінансових вкладень в цінні папери.
Підтвердити достовірність бухгалтерської (фінансової) звітності в частині величини:
· Довгострокових фінансових вкладень;
· Короткострокових фінансових вкладень.
Джерелами інформації для аудиторської перевірки обліку фінансових вкладень можна розділити на кілька груп:
· Первинні облікові документи з обліку фінансових вкладень, в тому числі:
· Документи прийому-передачі цінних паперів;
· Платіжні доручення і виписки банків;
· Прибуткові та видаткові касові ордери.
· Документи, що встановлюють зобов'язання сторін по операціях, в тому числі:
· Договору позик;
· Сертифікати акцій, облігацій.
Облікові регістри, в тому числі Журнал реєстрації цінних паперів, головна книга, журнали-ордери, машинограми за рахунками 58 «Фінансові вкладення», 59 «Резерви під знецінення вкладень у цінні папери», а також 55 «Спеціальні рахунки в банках, 91« Інші доходи і витрати »і т.д.
Склад облікових регістрів визначається формою бухгалтерського обліку, а також статусом економічного суб'єкта.
До цієї групи можна також віднести регістри податкового обліку з податку на прибуток.
Форми облікової документації по інвентаризації:
· Наказ про створення комісії з інвентаризації;
· Відомості результатів інвентаризації;
· Інвентаризаційні описи цінних паперів, бланків суворої звітності і т.п.
Планування аудиторської перевірки фінансових вкладень в цінні папери здійснюється на підставі зведеного плану і зведеної програми аудиту економічного суб'єкта.
При аудиті доходів за облігаціями аудитори застосовують різні способи для отримання доказів про правильність обліку фінансових вкладень в цінні папери:
· Перерахунок;
· Інспектування;
· Підтвердження;
· Аналітичні процедури.
Крім того, під час перевірки фінансових вкладень аудитор відповідно до російського правила (стандарту) «Аналітичні процедури» може застосовувати різні види аналітичних процедур, наприклад:
· Порівняння фактичних показників бухгалтерської звітності з плановими (кошторисними) показниками, визначеними економічним суб'єктом;
· Порівняння фактичних показників бухгалтерської звітності з прогнозними показниками, самостійно визначеними аудитором;
· Порівняння показників бухгалтерської звітності і пов'язаних з ним відносних коефіцієнтів звітного періоду з нормативними значеннями, що встановлюються чинним законодавством або самим економічним суб'єктом;
· Порівняння показників бухгалтерської звітності з середньогалузевими даними;
· Порівняння показників бухгалтерської звітності з не бухгалтерську даними (даними, що не входять до складу бухгалтерської звітності);
· Аналіз зміни з плином часу показників бухгалтерської звітності і відносних коефіцієнтів, пов'язаних з ними;
· Інші види аналітичних процедур, в тому числі враховують особливості організаційної структури економічного суб'єкта, щодо якої проводиться аудит.
бібліографічний список
1. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій від 31.10.00 № 94н.
2. Камишанов П.І., Камишанов А.П., Камишанова Л.І. Практичний посібник з бухгалтерського учету.- М., Еліста .: АПП «Джангар», 2000р. - 600 с.
3. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - 3-е изд., Перераб. І доп. - М .: Инфра-М, 2000.-635с.
4. Івашкевич В.Б. Бухгалтерський облік: навч для вузів. - М .: Економіст, 2003р.-618с.
5. Діловодство в бухгалтерії-4-е изд., Испр. І доп.- М .: ИНФРА-М, 2001-172с.
6. Аудит підручник для вузів / В.І. Подільський, Г.Б. Поляк, АА Савін та ін .: Під ред. В.І. Подільського, 2-е вид., Перераб., І доп.- М .: ЮНІІТІ-Дана, 2001р.-655с.
7. Варенников А. Шафронская Г. Система внутрішніх стандартів аудиторської організації // Інформаційний бюлетень «Accounting Repovt» вип. 2,4. 1999р.
8. Бухгалтерський облік. Підручник / П.С. Безруких Н.П. Кондраков В.Ф. Палій та ін .: під ред. Безруких - М .: Бух. Облік 1996р., 618с.
9. Андрєєв В.Д. Практичний аудит: справоч. Посіб. - М .: Економіка 1994р., 640с.