Соціально-особистісний розвиток дошкільників з ОНР II-III рівня в ігровій діяльності

Катерина Куликова - учитель - логопед
Оригінал статті в форматі MS Word завантажити
Виданий сертифікат:

В сучасних соціальних умовах російського суспільства кількість дітей з мовною патологією значно зросла, особливо дітей з ОНР, які складають більше половини дітей, які відвідують корекційні дитячі сади. На даний момент особливості мовленнєвого розвитку дошкільників з ОНР і корекція порушень при даній патології мови досить широко вивчені, але соціально-особистісний аспект недостатньо розроблений в корекційної педагогіки.

Специфічними проявами порушень емоційної сфери дітей з ОНР є негативізм, зниження спостережливості, мотивації, самоконтролю, невпевненість в собі, підвищена дратівливість, агресивність, образливість, труднощі в спілкуванні з оточуючими.

При спілкуванні з дорослими і з однолітками у дітей з ОНР спостерігається емоційна закритість, або, навпаки, підвищена товариськість, що межує з недотриманням етичних норм спілкування дитини і дорослого. Часто спостерігається небажання або невміння користуватися запропонованою допомогою, неможливість самоконтролю при виконанні складних завдань, тобто таких особливостей, які характерні для емоційно «незрілих» вольових якостей дітей [3].

Проведені спостереження за діяльністю і іграми дошкільників з ОНР показали, що багато дітей висловлюють бажання до комунікативної діяльності, але не вміють її проявляти. Найчастіше виникає зоровий контакт, мовленнєвий взаємодія спостерігається значно рідше. Вони грають разом, але при цьому кожен грає самостійно. У грі, коли необхідно, наприклад, разом будувати одну композицію, такі діти все одно будують кожен свою самостійно. Взаємодія в грі у даної групи дітей епізодичне, вони рідко обговорюють ігрові дії, і тільки час від часу обмінюються репліками: «Дивись!», «Дай мені кубик» і т.п. При цьому вони ігнорують ігрові дії партнера, цікавлячись тільки своєю грою.

Деякі дошкільнята з ОНР відмовляються від будь-якої взаємодії в грі, можуть бути агресивно налаштовані по відношенню до однолітків, або просто не сприймають його як ігрового партнера. Такі діти звертаються тільки до дорослого, в колективних іграх виконують тільки пасивну роль.
Таким чином, особливості особистісної сфери дошкільників з ОНР полягають в несформованості вербалізації свого емоційного стану, за відсутності навичок розпізнавати емоції інших людей, в порушенні ігрового комунікативного впливу. У дошкільнят з ОНР не сформовані самостійність, активність, уяву, вони не вміють планувати ігрові дії.

Ігрові прийоми і засоби є одним із способів всебічного розвитку старших дошкільників. Продуктивність корекції мовлення при використанні ігрових прийомів і засобів зростає, це обумовлено тим, що саме в грі здійснюється пізнавальне розвиток дітей, так як ігрова діяльність сприяє розширенню і поглибленню уявлень про навколишню дійсність, вдосконалення уваги, пам'яті, спостережливості та мислення. Саме ігрові прийоми і засоби найуспішніше реалізує розвиток мовних, фізичних, розумових, моральних і естетичних форм.

У своїй роботі я використовую ігрові прийоми для розвитку мовної та соціально-особистісної сфери дошкільників з ОНР. В основу даної методики покладено також методичні рекомендації щодо корекції ОНР у дітей старшого дошкільного віку Т.Б. Филичева і Г.В. Чиркін [2]. Також в методиці корекційного навчання дошкільнят з ОНР використовувалися ігрові прийоми, засновані на предметної діяльності. Для організації ігор використовую такі набори, як «Стройкайе», кубики «Мякиши», «Кубики-конструктори Eichhorn».

На першому періоді навчання включаю прості ігри, спрямовані на формування мовного висловлювання, закріплення вимови основних звуків, вивчених лексико-граматичних правил. Крім того, ігри спрямовані на розвиток дрібної моторики, пам'яті, уваги і мислення, особистісних якостей дітей.
У другій період навчання гри кілька ускладнюються, від дітей потрібно вже більш активна мовна діяльність. Також триває розвиток дрібної моторики, пам'яті, уваги, мислення, особистісних якостей.

На третьому етапі вводяться гри творчого характеру, дітям надається свобода вибору, також ігри спрямовані на розвиток монологічного та діалогічного мовлення, формуванню самооцінки дітей, вмінню працювати в команді і взаємодіяти один з одним.
Нижче представлені приклади ігор.

Гра «Хто швидше побудує?»
Мета: розвиток діалогічного мовлення, наочно-образного мислення, вміння працювати в команді.
Матеріал: Стройкайе
Хід гри. Грають дві команди. У кожній команді по 4 людини. Дається завдання, наприклад: викласти ряд з 8 куточків з чергуванням кольорів, починаючи з лінії, позначеної вихователем і по його команді (наприклад, «Один, два, три!»). При цьому викладати повинен тільки одна людина, кажучи іншим, що йому потрібно принести.

Гра «Строй, як я».
Мета: розвиток діалогічного мовлення, знання основних форм і кольорів, наочно-образного мислення, розвиток дрібної моторики, комунікативних навичок.
Матеріал: «Кубики-конструктори Eichhorn»
Хід гри. Грають двоє. Перший гравець бере будь-який елемент (крім вище згаданих) і встановлює його на підлозі. Другий гравець бере елемент тієї ж форми, того ж кольору і встановлює його в тому ж положенні на деякій відстані. Так по черзі вони будують - перший свою авторську композицію, а другий - її копіює. Якщо другий гравець помилиться, то він програв. Якщо не помилиться - він виграв і змінюється ролями з першим гравцем.

Гра «Допоможи другу»
Мета: розвиток дрібної моторки, діалогічного мовлення, знання основних кольорів, формування правильної самооцінки, взаємодії з партнером.
Ігровий матеріал: кольорові кільця.
Хід гри: Двоє дітей будують візерунок з кілець, при цьому одна дитина повинен говорити другого, якого кольору кільце йому подати. Після того, як обидва візерунка побудовані, кожен з дітей оцінює свій візерунок і візерунок другу дитину.

Гра «Хто швидше побудує?»
Мета: розвиток діалогічного мовлення, наочно-образного мислення, вміння працювати в команді.
Матеріал: кубики Мякиши.
Хід гри. Грають дві команди. У кожній команді по 4 людини. Дається завдання, наприклад: викласти ряд з 8 куточків з чергуванням кольорів, починаючи з лінії, позначеної вихователем і по його команді (наприклад, «Один, два, три!»). При цьому викладати повинен тільки одна людина, кажучи іншим, що йому потрібно принести.

Список літератури:
1. Глухе В.П. Особливості творчої уяви у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови // Недорозвинення і втрата мови. - М., 1985.
2. Филичева Т. Б., Чиркина Г. В. Підготовка до школи дітей із загальним недорозвиненням мови в умовах спеціального дитячого саду: У 2 ч. Ч. I. Перший рік навчання (старша група). Посібник для студентів дефектологических факультетів, практичних працівників спеціальних установ, вихователів дитячих садків, батьків. М .: Альфа, 1993.
3. Щіпіціна Л.М., Волкова Л.С. Деякі особливості емоційно-особистісних якостей у молодших школярів із загальним недорозвиненням мови // Дефектологія. - 1993. - № 4.

Якщо Вам сподобалася ця стаття, поділіться посиланням на статтю з Вашими друзями і знакомимимі в соц. мережах, використовуючи цю кнопку

Якщо у Вас є своє особливу думку про представленому матеріалі, залиште свій коментар у формі нижче