Дебет-Кредит №21 - Практична бухгалтерія - Уроки з 1C: Бухгалтерія 7.7

  1. Етап 1. Облік випуску протягом місяця за плановою виробничою собівартістю
  2. Створення попередніх калькуляцій
План уроку: В минулому уроці ми зібрали всі фактичні виробничі витрати місяця (крім витрат на сировину і матеріали) на рахунку 23 "Виробництво" і розподілили непрямі загальновиробничі витрати між виробничою собівартістю і собівартістю реалізованої готової продукції. Ці витрати, згруповані за видами витрат, представлені на рис. 1.

Малюнок 1

Сьогодні ми розглянемо, як відобразити випуск готової продукції протягом місяця, внести інформацію про незавершене виробництво і довести собівартість готової продукції до фактичної. У програмі це робиться в три етапи - списання матеріалів у виробництво і прибуткування готової продукції протягом місяця проводиться документом "Калькуляція" в режимі попередня.

В кінці місяця, після розподілу загальновиробничих витрат, в програму вноситься інформація про залишки незавершеного виробництва документом "Незавершене виробництво". На підставі даних про фактичні витрати проводиться розрахунок фактичної виробничої собівартості. По кожному виду витрат визначаються суми відхилень планової собівартості від фактичної і за кожним видом готової продукції виконуються коригування документом "Калькуляція" в режимі остаточна.

Етап 1. Облік випуску протягом місяця за плановою виробничою собівартістю

Оскільки протягом місяця фактична виробнича собівартість невідома, продукцію оцінюють за обліковою ціною. Найчастіше як облікову вибирають планову (нормативну) собівартість продукції. Її розраховують виходячи з планованих витрат на виробництво готової продукції. На підставі планової собівартості розраховують, зокрема, відпускні ціни на продукцію протягом місяця.

Саме калькулювання собівартості не є бухгалтерської завданням. Для її вирішення на програмах "1С" можна використовувати спеціалізовані конфігурації. У типовій конфігурації вважається, що планова калькуляція вже відома. Звернемо увагу: калькуляція в програмі передбачає нормування не тільки прямих витрат, а й загальновиробничих за видами. Це складне завдання, яке вимагає щомісячного рішення, оскільки структура цих витрат, як правило, постійна, а ось суми можуть змінюватися в значних межах. Що стосується структури витрат, щоб автоматично коректно визначати фактичну собівартість, калькуляції за січень повинні включати як мінімум всі види витрат, представлені на рис. 1.

Розглянемо приклад виробництва швейних виробів ТОВ "Добро" в січні 2002 року.

Приклад. У січні 2002 року ТОВ "Добро" випустило два види виробів: 10 жакетів "Ведмідь" і 26 джемперів "Акварель".

Для виробництва жакетів "Ведмідь" 05.01.2002 р зі складу відпущено матеріали за технологічними нормами для виробництва 12 шт .; 06.01.2002 р на склад готової продукції оприбутковані 10 готових виробів. На кінець місяця інші вироби не завершені.

10.01.2002 р списані матеріали, виготовлені і оприбутковані на склад готової продукції 26 джемперів "Акварель"

У програмі "1С: Бухгалтерія для України" для зберігання інформації про готову продукцію використовується довідник "Номенклатура". Внесемо в нього нові вироби.

Відкриємо довідник (меню Довідники / Номенклатура, рис. 2), і в групі "Продукція" і введемо новий елемент "Джемпер" Акварель "(клавіша INS). У поле Вид встановимо значення Продукція, при цьому на закладці Додатково буде встановлено рахунок обліку 26 "Готова продукція", рахунок витрат 809 "Інші матеріальні витрати", і стане доступною кнопка Состав, що відкриває підлеглий довідник "Склад продукції". Перед початком роботи зі складом продукції необхідно зберегти запис елемента кнопкою ENTER.

малюнок 2

Довідник "Состав продукции" доступний для кожного елемента довідника "Номенклатура" зі встановленим видом Продукция. Він містить список сировини, матеріалів та інших витрат, які використовуються для виробництва продукції. При цьому реквізит Витрата може приймати значення з довідника "Номенклатура" (для матеріалів, які йдуть на виробництво продукції) або з довідника "Види витрат" (для інших витрат, які відносяться на собівартість продукції - витрати на оплату праці і т. П.) . Реквізит Кількість дозволяє задати кількість матеріалів за технологічними нормами, яке йде на виготовлення одиниці продукції.

Такий список витрат використовується надалі для заповнення документа "Калькуляція".

На рис. 2 показаний склад виробу "Джемпер" Акварель ". Він складається з двох позицій з групи" Матеріали "довідника" Номенклатура ":" Трикотаж Акварель "і" Стрічка швейна Цикламен ", які були придбані раніше, також вказані норми витрати на одиницю продукції.

Створення попередніх калькуляцій

У програмі для оформлення операцій, пов'язаних з випуском готової продукції протягом звітного періоду, у типовій конфігурації передбачено документ "Калькуляція". Ввести його можна через меню Документи / Виробництво / Калькуляція. Створені документи потрапляють в журнал "Виробництво" (меню Журнали / Виробництво).

Документ "Калькуляція", створений в режимі введення нового, є попередньою калькуляцією. Документ, введений на підставі вже існуючого документа "Калькуляція", - остаточною калькуляцією. Змінити режим калькуляції не можна.

Розглянемо введення нового документа для вироби "Джемпер" Акварель ". На рис. 3 наведено діалогову форму відповідного документа.

малюнок 3

Шапка документа містить дві закладки. На закладці Основні, в групі Матеріали і продукція, вказується продукція, її кількість і склади списуються, і готової продукції.

На закладці Налоги и рентабельность можна задати складові для розрахунку продажної вартості виробу: рентабельність, ПДВ, акциз, податки і відрахування з обігу та / або довільну суму націнки. Для вироби "Джемпер" Акварель "встановлена ​​рентабельність 30%.

У табличній частині вказується перелік витрат, що включаються до розрахунку собівартості партії продукції. Як витрати можуть виступати матеріали з довідника "Номенклатура" і види витрат з довідника "Види витрат". Для матеріалів зазначається партія (для середньозваженої ціни -Партія за замовчуванням), яку потрібно списати, і кількість. У графі Сума попередня зазначається сума попередніх витрат за видами. Для матеріалів ця сума розраховується автоматично при проведенні документа. Графа Сума остаточна містить суму за остаточною калькуляцією. Для попередньої калькуляції ця колонка завжди не заповнена.

Кнопка Заполнить у формі документа дозволяє заповнити табличну частину відповідно до кількості і складу продукції для виробленого вироби (рядки 1, 2 в табличній частині на рис. 3). Суми витрат зазначають для всієї партії (в нашому прикладі для 26 штук).

За допомогою кнопки Подбор> можна додатково підібрати потрібні ТМЦ з довідника "Номенклатура", використовуючи механізм підбору. Кнопка Установить цену призначена для розрахунку продажної вартості виробу з урахуванням рентабельності, податків і нарахувань, зазначених на закладці Налоги и рентабельность. Оскільки собівартість списаних партій матеріалів визначається тільки при проведенні документа, реальну собівартість і ціну можна визначити тільки після проведення документа (кнопки Провести або ОК).

У бухгалтерському обліку можуть використовуватися різні способи списання матеріалів у виробництво - FIFO, LIFO, "за середньозваженою собівартістю", ідентифікаційним методом (зазначення партії вручну). В конфігурації "Бухгалтерський облік для України" вибір методу списання визначається константою Метод партійного обліку (меню Операції / Константи). Метод списання може змінюватися при зміні облікової політики.

На рис. 4 наведені проводки документа "Калькуляція" для джемпера "Акварель". Списання матеріалів у виробництво відбувається одночасно з оприбуткуванням готової продукції. Це зручно для виробництв з коротким технологічним циклом (в межах дня) або для тих, хто оформляє списання матеріалів після випуску готових виробів.

малюнок 4

Якщо технологічний цикл тривалий, передбачається незавершене виробництво, операції оформляються в іншому порядку. Для нашого прикладу 05.01.2002 р тканини для виробництва жакетів "Ведмідь" передамо в виробництво документом "Калькуляція" з включеним ознакою Тільки списати матеріали у виробництво (рис.5). В цьому режимі документ має друковану форму накладної на передачу матеріалів у виробництво.

малюнок 5

Матеріали списуються на рахунки і види витрат, зазначені для кожного з них у формі редагування елемента довідника "Номенклатура" (група Витрати на закладці Додатково).

При такому режимі роботи можна рахунок витрат і статтю визначити безпосередньо в діалоговій формі документа, включивши прапорець Вибрати рахунок витрат. Найчастіше так оформляється списання сировини і матеріалів для непрямих витрат, для витрат, що не входять в собівартість (вибираються рахунки 91, 92, 93).

У табличній частині документа зазначаються матеріали, що списуються, їх партія і кількість - як у попередньому випадку. Фрагменти шапки, табличної частини і проводки документа наведено на рис. 5 (прямі матеріальні витрати будуть списані в дебет рахунку 23 автоматично документом "Фінансові результати" в режимі Закриття елементів витрат (рахунки класу 8)).

Таким чином, для виробництва 12 виробів "Ведмідь" списано матеріали загальною вартістю 338,52 грн. Собівартість матеріалів на один виріб становитиме 338,52: 12 = 28,21 грн.

06.01.2002 р при оприбуткуванні готових виробів "Жакет" Ведмідь "на склад готової продукції введемо новий документ" Калькуляція "(попередня) з датою. Документ заповнюється так само, як і для джемпера" Акварель ". Кількість продукції - 10 шт. Замість списаних раніше ТМЦ зазначено вид витрат Прямі матеріальні витрати і їх сума 28,21 х 10 = 282,1 грн. Решта витрат також розраховуються на всю партію з 10 шт. Таблична частина документа наведена на рис. 6.

малюнок 6

Обговорити на форумі Дт-Кт "Автоматизація бухгалтерського обліку"