Фінансова діяльність - Основи фінансової діяльності суб'єктів господарювання - Конспект лекцій

Фінансова діяльність

- це сукупність операцій, які призводять до зміни величини і (або) складу власного і позикового капіталу.

- це сукупність операцій, які призводять до зміни величини і (або) складу власного і позикового капіталу

Мал. 3. Структура потоків від фінансової діяльності

У широкому сенсі фінансова діяльність - це комплекс функціональних завдань, які здійснюються фінансовими службами підприємства і пов'язані з фінансуванням, інвестиційною діяльністю та фінансовим забезпеченням (обслуговуванням) операційної діяльності.

Фінансова діяльність підприємства спрямована на вирішення таких основних завдань:

- забезпечення фінансовими ресурсами поточної операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку і рентабельності підприємства;

- забезпечення виконання фінансових зобов'язань перед діловими партнерами (постачальниками, підрядниками, банками, страховими та інвестиційними компаніями), бюджетом і цільовими фондами;

- фінансове забезпечення виробничого і соціального розвитку підприємства;

- контроль за ефективним розподілом і цільовим використанням фінансових ресурсів.

Ефективність фінансової діяльності забезпечується формуванням оптимального фінансового механізму підприємства.

Фінансовий механізм підприємства

- це сукупність форм і методів формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення фінансування діяльності підприємства. Фінансовий механізм підприємства включає:

- фінансові методи (фінансове прогнозування, планування, фінансові показники і коефіцієнти, нормативи, ліміти, резерви, система розрахунків, кредитування, інвестування, оподаткування, страхування, стимулювання);

- фінансові важелі (дохід, прибуток, ціна, норма амортизації, ставки податків, дисконту, відсотків, нормативи фінансових санкцій).

Фінансовий механізм вітчизняних підприємств формується на основі:

- правового забезпечення (закони України, постанови Верховної Ради, укази Президента України, накази, розпорядження, листи міністерств і відомств, статутні документи підприємств);

- нормативного забезпечення (інструкції, норми, нормативи, методичні вказівки);

- інформаційного забезпечення (звітні бухгалтерські і статистичні документи, дані вибіркових спостережень).

Фінансову роботу на підприємстві здійснюють за такими основними напрямками:

- фінансове планування і прогнозування, тобто розробка перспективних, поточних і оперативних фінансових планів підприємства, бізнес-планів реалізації окремих підприємницьких проектів і угод;

- аналіз і контроль фінансово-господарської діяльності підприємства, з метою діагностики його фінансового стану, виявлення резервів зниження витрат, збільшення доходів і прибутку;

- оперативна (поточна) фінансово-економічна робота - робота з постачальниками за розрахунками за сировину, матеріали, паливо і з покупцями за розрахунками за реалізовану продукцію, забезпечення своєчасної сплати податків і податкових платежів, погашення банківських кредитів і сплати відсотків, своєчасних виплат заробітної плати.

Для ведення фінансової роботи на великих підприємствах створюють фінансовий (фінансово-економічний) відділ. Зазвичай окремі напрямки фінансової роботи в фінансовому відділі виконують конкретні сектори та групи. Необхідно відзначити, що на підприємстві, що здійснює значний обсяг зовнішньоекономічних операцій може бути створена група (сектор) валютних розрахунків і валютного контролю.

Фінансова служба на підприємстві виконує наступні функції:

- на основі аналізу резервів зниження витрат і збільшення доходів підприємства розробляє перспективні, поточні та оперативні фінансові плани;

- організовує оперативний контроль за надходженнями грошових коштів від продажу продукції, товарів, робіт або послуг;

- контролює розподіл і цільове використання фінансових ресурсів;

- забезпечує роботу по виконанню фінансових зобов'язань підприємства перед держбюджетом, цільовими фондами;

- здійснює розрахунки з контрагентами;

- організовує розрахунки з працівниками підприємства;

- спільно з економічним, виробничим і технічним підрозділами комплексно аналізує фінансову діяльність підприємства;

- вивчає стан фінансового ринку країни і регіону, приймає рішення і здійснює планування в інвестиційній сфері.

Організаційна структура фінансових служб і їх місце в ієрархії підприємства в значній мірі залежать від масштабів діяльності суб'єкта господарювання.

Для підприємств малого бізнесу, як правило, характерна централізація всіх управлінських функцій, в т.ч. і функцій управління фінансами на рівні керівника підприємства, який часто є і його власником (або співвласником). У разі необхідності він звертається до зовнішніх консультантів, аудиторів. Бухгалтерську роботу на таких підприємствах часто виконує бухгалтер-сумісник. Практика діяльності підприємств малого бізнесу в країнах Західної Європи і США показує, що складанням бухгалтерської, фінансової та податкової звітності таких підприємства в основному займаються (за відповідну плату) спеціалізовані консалтингові чи аудиторські фірми, а роботу з управління фінансами часто виконує відділ по роботі з корпоративними клієнтами обслуговуючого банку. Це пояснюється тим, що підприємству дешевше обходиться оплата послуг зовнішніх консультантів, ніж утримання власних фінансових або бухгалтерських служб.

На середніх за величиною підприємствах відповідальність за управління фінансами, як правило, покладається на головного бухгалтера, якого підбирають так, щоб рівень його кваліфікації дозволяв виконувати функції фінансового менеджера. Принципові рішення з управління фінансами на таких підприємствах приймаються за угодою між бухгалтером і директором.

На великих підприємствах прийняття рішень в сфері управління фінансами є компетенцією фінансового директора, якому підпорядковуються всі фінансово-економічні служби підприємства. Місце фінансових служб у структурі підприємства та їх функціональні компетенції залежать від типу організаційної структури, прийнятої на підприємстві (функціональної, дивізіональної або матричної).