Яку українську продукцію купують за кордоном і які перспективи у експорту в 2017 році
Експортна виручка від реалізації українських товарів скорочувався протягом останніх чотирьох років. Останні ж два роки були найболючішими для бізнесу, який працює на закордон. Адже українські підприємці добровільно-примусово почали скорочувати свою присутність на своєму найбільшому ринку - в Росії, та ще зіткнулися і з транзитними проблемами в інші дивні через позицію нашого східного сусіда. Тому-то багатьом довелося, по-перше, намацувати інші ринки для української продукції і послуг, підвищуючи при цьому їх якість. А по-друге, шукати інші і часто дорожчі шляху для перевезення своєї продукції в Азію. Товарна виручка впала з $ 53,9 млрд у 2014-му до $ 36 млрд в 2016-м, а надходження від експорту послуг за підсумками 9 місяців минулого року знизилися на 3% до $ 6,97 млрд.
експортні стовпи
Минулий рік не приніс несподіванок. Основними експортерами товарів були підприємства аграрної та харчової промисловості, металургії, а також машинобудування. За даними Агентства індустріального маркетингу, експортна виручка перших склала $ 15,2 млрд або 42%, друге - $ 8,3 млрд або 23%, а третє - $ 4,2 млрд або 12%. Також український бізнес виручив значні суми від реалізації транспортних послуг - $ 3,77 млрд у підсумками трьох кварталів 2016- го, а також телекомунікаційних, комп'ютерних та інформаційних послуг - $ 1,16 млрд за той же період.
Сировина і раніше займає більше половини українського експорту товарів і послуг. Хоча в структурі зовнішніх продажів, за словами головного економіста Dragon Capital Олени Белан, за останні роки відбулися істотні зміни. "Агропромисловий експорт тепер приносить третину експортного виторгу, хоча п'ять років тому його частка не перевищувала 15%. При цьому експорт зерна займає 13%, решта - це харчові продукти, наприклад, соняшникова олія, яке забезпечує близько 8% валютної виручки. А ось питома вага металургії за цей час знизився з 26% до 18% ", - говорить Белан.
Тому-то український експорт все ще сильно залежить від динаміки цін на сталь, залізну руду, зерно і соняшникову олію на світових ринках.
Ціни на пшеницю і кукурудзу знижувалися в другій половині минулого року, розповідають в Dragon Capital. "Пшениця подешевшала на тлі сприятливих погодних умов і зростання очікувань світового врожаю. Це призвело до зниження середньорічної ціни на 15%. Вартість кукурудзи в середньому за рік опустилася тільки на 5% завдяки сплеску цін на початку року", - пояснює Олена Бєлан.
Ціни на чорні метали в середньому за рік зменшилися на 4,6%. Така динаміка спостерігалася через вихід на світовий ринок металовиробників з Китаю та Індії. "Державна політика Китаю зараз спрямована на підтримку експортерів металопродукції. Приблизно така ж торгова політика і у Індії. Тобто, дешева металопродукція, в основному невисоких переділів, ринула на близькосхідний, африканський і азіатський ринки. Це відобразилося на цінах, які почали знижуватися", - пояснює Олександр Шейко, проектний менеджер Агентства індустріального маркетингу.
Тому-то в минулому році виручка від експорту металів скоротилася на 10,3% до $ 7,25 млрд. "Надходження знизилися в першу чергу тому, що впав попит і ціни на основні види металопродукції, які експортує Україна. Перш за все, на квадратну заготовку , гарячекатаний лист, арматуру і катанку ", - підкреслює Олександр Шейко.
лідери
З 2016-му також значно - на 73,6% до $ 277 млн - виріс експорт цукру і кондитерських виробів. Встановити рекорд за обсягами поставок цукру Україні вдалося завдяки неврожаю в Бразилії і Індії, девальвації гривні, через що знизилася вартість українського продукту в доларовому еквіваленті, а також зростання виробництва. Український цукор вперше потрапив на ринки Шрі-Ланки, М'янми, Афганістану, Сомалі, Ефіопії, Південно-Африканської республіки, Македонії, Судану і Китаю. Тому-то в 2017-му навіть запланували збільшення площ під буряк.
У 2017-му виробники мають намір нарощувати виробництво. За словами аналітика сировинних ринків і сільського господарства асоціації "Укрцукор" Василя Долинського, український цукор стає все більш привабливим завдяки дефіциту цукру на світовому ринку, а також його здешевлення через девальвацію гривні. Українські виробники цукру, за його словами, інвестують в розвиток своїх підприємств, розширюють земельні банки і купують нові потужності. Проте, після зростання цін на цукор на 37,8% в минулому році в 2017-му, за прогнозами Bloomberg, очікується їх зниження на 7,1%. Адже його постачання з Бразилії виростуть, а в Східній Європі зафіксовані рекордні врожаї.
Але стримуючим фактором може стати прогнозований дефіцит цукру в Китаї, який споживає близько 11,5% світового імпорту цукру.
Поставки ж овочів зросли на 62,8% до $ 144 млн. За даними Мінекономрозвитку, вони нарощувалися в першу чергу за рахунок зростання присутності в Євросоюзі. У свою чергу, експорт масла й жирів виріс на 22% до $ 3,5 млрд через високий попит і сприятливої цінової кон'юнктури. Таким чином, поставки масла і жирів в минулому році практично відновилися до рівня 2014 го. Але в географії поставок відбулися деякі зміни. Підприємці істотно наростили експорт в європейські країни - Іспанію, Італію, Нідерланди, Францію, а також в Китай, скоротивши при цьому присутність в Індії, Ірані, Туреччині, Білорусі, Єгипті, Судані.
лузери
У минулому році сильно впав експорт котлів, двигунів і насосів, продуктів неорганічної хімії, послуг залізничного транспорту, добрив, а також телекомунікаційних послуг.
Джерело такого різкого падіння експорту двигунів, насосів та іншого обладнання, продуктів неорганічної хімії, а також послуг залізниці досить передбачуваний. Одним з основних споживачів цих товарів і послуг є Росія, яка в останні два роки скорочує імпорт з України, а також обмежила рух між країнами.
Крім того, в минулому році стрімко - на 39,5% або до $ 300 млн - скоротилися валютні надходження від продажу добрив. Адже в останні роки скоротилося їх виробництво через простої і зупинки заводів, розташованих, зокрема, на Донбасі. Крім того, деякі з підприємств переорієнтувалися на споживання всередині України, так і світові ціни на добрива йшли вниз.
Торгівля з Росією
Незважаючи на те, що експорт в Росію, за 2014-2016 роки впав приблизно в чотири рази, РФ досі залишається ключовим споживачем українських товарів і послуг. За 11 місяців валютна виручка з Росії від продажу товарів склала $ 3,2 млрд, а від реалізації послуг - ще $ 2,2 млрд.
Найбільше Україна заробила на продажу Росії транспортних, а саме трубопровідних, послуг на суму $ 1,97 млрд, чорних металів на $ 548 млн, а також двигунів та іншого обладнання на $ 521 млн. Суттєвою залишається частка продажів Росії, зокрема, плоского прокату, феросплавів , труб, турбореактивних і турбогвинтових двигунів, газових турбін, електричних двигунів і генераторів, трансмісійних валів і підшипників, повітряних та вакуумних насосів, повітряних та газових компресорів та іншого. Цю ж продукцію Україна активно експортує в Індію, Китай, Туреччину, Туркменістан, Білорусь, Пакистан, ОАЕ, Казахстан, а з європейських країн - в Італію, Польщу, Німеччину, Литва, Нідерланди, Болгарію та інші.
Тенденції на 2017-й
Що буде відбуватися з українським експортом у 2017-му та наступних роках багато в чому залежить знову-таки від Росії, але також і від Єгипту, Польщі, Туреччини, Італії, Китаю, Індії та Німеччини, які разом імпортують більше 40% українських товарів. При цьому експорт в три з цих країн в минулому році впав більше, ніж на 25%.
Проте, в Мінекономрозвитку прогнозують в 2017-му зростання експорту товарів і послуг на 8%.
З 2016-му відбулося кілька важливих змін, які можуть позитивно позначитися на українському експорті, звертає увагу економіст Павло Ільяшенко. "Несподівано в другій половині року темпи зростання світової економіки почали прискорюватися. І що важливо, помітно пожвавилося машинобудування. Індекс Global manufacturing PMI досяг 34-місячного максимуму за підсумками грудня. Тобто в цей раз прискорення світової економіки не настільки примарно, як було раніше" , - підкреслює Ільяшенко.
Другий важливий фактор, на думку економіста, це зміна політичного тла. На його думку, ринки готові робити ставку на зростання держвидатків, особливо на інфраструктуру. Тому-то буде рости попит на сировину, в відповідно вгору підуть і ціни. "Вперше з 2011 року світова економіка повинна допомогти українській економіці зростати, а не чинити негативний вплив. Зовнішня кон'юнктура повинна бути позитивною для обох секторів (металургії та АПК - Ред. ), але більше позитиву має отримати саме с / г, де ціни ще не встигли "переварити" перспективи зростання попиту ", - прогнозує Ільяшенко.
У свою чергу, в Агентстві індустріального маркетингу відзначають, що для металургії в 2017-м можливі два сценарії - стабільності і розвитку. "Сценарій умовно" зі знаком мінус "передбачає, що ситуація на світових ринках суттєво не зміниться. Це дозволить українським металургам зберегти обсяги експорту на рівні 2016 року зі похибкою +/- 2%. Крім того, можливе підвищення цін, яке не перевищить 10 15% в порівнянні з минулим роком ", - розповідає Олександр Шейко.
При позитивному розкладі багаті країни в 2017-2018 роках зважаться здійснювати масштабні інфраструктурні проекти, що спричинить споживання і ціни на продукцію металургії. "Це, відповідно, спричинить споживання прокату. Дефіциту пропозиції природно не буде, але можливо підвищення цін в межах 20-25%, яке буде носити сезонний характер. Крім того, тенденція зростання цін на сировину, необхідну для виробництва сталі, також" підстьобне " ціни на готову продукцію ", - прогнозує Шейко.
Динаміку цін на сталь і руду в поточному році буде визначати економічна політика Китаю, вважають в Dragon Capital. "Поки очікування зводяться до того, що економічна політика буде підтримувати високий попит на сталь всередині Китаю. А, значить, світові ціни на сталь і руду залишаться високими", - розповідає Олена Бєлан.
На ринках же сільськогосподарської продукції тон, на її думку, будуть задавати погодні умови, а без різких їх змін, ціни залишаться близькі до рівнів другого півріччя 2016- го.
Ще однією статтею валютних надходжень в країну є експорт транспортних, а саме трубопровідних, послуг. І якраз тут Україна сильно залежить від позиції Росії. Адже РФ, а саме "Газпром", є хоч і не єдиним, але ключовим споживачем українських трубопровідних послуг. Проте, в 2017-м очікувати суттєвого падіння не варто, адже договір про співпрацю між російським газодобувачами і українським "Нафтогазом" діє до кінця 2019 го. Що буде з експортними надходженнями за цією статтею через три роки, прогнозувати складно. Проте, в "Нафтогазі" і "Укртрансгазі" розраховують підписати новий контракт з "Газпромом", тільки але в цей раз на інших умовах.
А ось українські ІТ-експортери впевнені в безхмарному майбутньому і оптимістичні на рахунок зростання цього сектора в 2017-му і наступних роках. "При відсутності внутрішніх і зовнішніх економічних потрясінь галузь продовжить органічні зростання приблизно на 15-20%. Згідно з прогнозами PwC, які підготовлені за результатами минулорічного дослідження українського ІТ-сегмента, аутсорсинг може подвоїти експортну виручку до 2020 року, досягнувши $ 5,2 млрд, з відповідним зростанням кількості робочих місць в індустрії ", - прогнозує глава ради директорів SoftServe Ярослав Любінець.
Проте, можна побачити і більш стрімке зростання ІТ-сектора в цілому і експорту зокрема, упевнений керуючий директор GlobalLogic в Україні Ігор Біда. Для цього, на його думку, потрібно додатково простимулювати зростання галузі - зробити фіскальну і регуляторну політику держави більш передбачуваною, провести реформу освіти, поліпшити умови захисту інтелектуальної власності.
"IT може стати одним із драйверів української економіки поряд з аграрною промисловістю і металургією", - підкреслює Ігор Біда.
розширення ринків
У Мінекономіки привселюдно говорять, що Євросоюз сьогодні є основним торговому партнером України. Частка експорту товарів до країн ЄС за підсумками 11 місяців 2016 року становила 37,3%. Проте, за рік частка поставок в ЄС зросла приблизно на 4,4%, тоді як в СНД знизилася на 27%.
Лідерами експорту в Євросоюз є продукція аграрної та харчової промисловості, а також недорогоцінні метали та вироби з них. При цьому в Українському клубі аграрного бізнесу відзначають, що в минулому році Україна збільшила темпи і обсяги закриття квот безмитних поставок в ЄС. Повністю були використані квоти на експорт меду, цукру, круп, борошна, солоду і пшеничної клейковини, оброблених томатів, виноградного і яблучного соку, зернових і квоту по м'ясу птиці. Крім того, в минулому році підприємці почали вперше використовувати квоти на безмитний експорт обробленої продукції з молочних вершків, обробленої продукції з зернових і грибів.
При цьому нарощувати продажі в Євросоюз українські експортери будуть поступово.
"Для тих, хто ще не освоїв цей напрямок, вихід на нові ринки потребують інвестиційних вкладень в ребрендинг, маркетинг, просування свого товару", - підкреслює Олена Бєлан головний економіст Dragon Capital. Джерела фінансування таких інвестицій, на її думку, поки залишаються малодоступними.