Скрипить, тріщить, але поки тримається

1. НАМ ПИШУТЬ У 1989 р наші рибалки виловили 1,1 млн. Т риби та водних живих ресурсів, на кожного українця...
2. Хліб замість риби

НАМ ПИШУТЬ

У 1989 р наші рибалки виловили 1,1 млн. Т риби та водних живих ресурсів, на кожного українця припадало 22 кг риби та рибного продукту в рік. До 1994 р вилов риби впав до 314 тис. Т, а після від'єднання Криму в 2014-му виловили всього 91,5 тис. Т. У чому причина такого сумного стану рибної галузі? Невже ми будемо харчуватися виключно імпортної рибою? Хотілося б, щоб фахівці відповіли на ці питання.

Андрій КОСЕНКО, Житомир

Брак риби на столах українців дійсно стали задовольняти за рахунок імпортних морепродуктів. Цьому сприяє і зростання попиту, який експерти пов'язують з різким зростанням цін на м'ясо і сало в 2017 р, а також з відносно стабільним курсом гривні, що дозволяло до недавнього часу стабілізувати ціни на імпортну рибну продукцію. За підсумками 2017 р Держстат зазначив подорожчання риби всього на 0,6%.

Ботулізм крокує по країні

Обсяг поставок закордонної риби в минулому році зріс на 6,2% - до 320 тис. Т (в 2015 р завезли 230 тис. Т, а в 2016-м - 300 тис. Т).

У складі цих 320 тис. Т імпорту: морожена продукція - 285 тис. Т (90%), охолоджена - 11 500 т, солона - 8150 т і консерви - 5 тис. Т. В основному в Україну поставляють оселедець, скумбрію і хек, на які припадає майже половина всього імпорту. А безумовний лідер - норвезький оселедець, якої в минулому році українці з'їли 60 тис. Т.

Споживча рибна кошик в 2017 р склала 410 тис. Т риби (в неї входять імпортна і українська продукція), з яких вітчизняного вилову 15%, а споживання риби на одного жителя в останні чотири роки - це 8-10 кг в рік. Рівень споживання рибної продукції на душу населення України за минулий рік склав 9,8 кг. За оцінками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), середньорічний показник світового споживання риби і рибопродуктів в 2017 р склав 20,3 кг на людину, з них 9,2 кг забезпечувалося за рахунок традиційного промислового рибальства, а 11,1 кг - за рахунок розвитку аквакультури (рибництва).

Втім, на думку чиновників і учасників ринку, офіційна статистика не враховує тіньовий вилов всередині України. Всі гравці ринку знають, що здійснюють вилов, перевищує квоти на спеціальне використання біоресурсів на водних об'єктах загальнодержавного значення. Все це тіньовий ринок.

Як це не дивно, Україна в 2017-му продала на зовнішніх ринках 221 т живої риби на $ 255 тис. Найбільше вона експортувала до Молдови (1424 т), до Німеччини (1036 т), в Білорусь (852 т), до Грузії ( 846 т) і в Данію (825 т).

Сьогодні через масштабну корупцію в рибному відомстві і через непомірні побори рибних чиновників промисловики і рибоводи змушені піти в тінь. Також в країні багато разів почастішали факти браконьєрства. Незаконно виловлена ​​риба переробляється нелегально і реалізується в тіні. При таких обставинах ні про який контроль якості над виробництвом рибного продукту мови бути не може. Тому настільки частими стали факти отруєнь неякісною продукцією. У 2017 році було зафіксовано 4820 таких випадків, в т. Ч. 278 фактів захворювання на ботулізм. 12 осіб померли. У 2018 г. - 78 випадків захворювання на ботулізм, п'ять летальних випадків. Фактично всі випадки захворювання на ботулізм - через споживання неякісної рибної продукції: консерви, в'ялена і копчена риба.

Олександр Чистяков: «Замість морепродуктів і морської капусти люди вважають за краще купувати йодовану сіль, яка втрачає свої корисні властивості при нагріванні»

За словами голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова, розмір тіні сягає 50% для промислового вилову (32 тис. Т) і приблизно 60% (12 тис. Т) для рибництва. За неофіційними даними, тіньовий рибний ринок оцінюється приблизно в 6 млрд. Грн. Він включає в себе незаконно виловлену рибу, обсяг неврахованої риби, реалізованої за чорний нал рибовиростнимі господарствами, а також імпортної продукції, ввезеної в нашу країну за «сірими» і «чорними» схемами.

Тим часом до 2013 р обсяг вітчизняної споживчого кошика був 660-710 тис. Т риби та рибного продукту в рік. Споживання риби на душу населення України десятиліття назад коливалося від 14 до 16 кг на рік. Але в останні чотири роки рибний ринок явно просів. Споживання рибного продукту істотно знизилося і склало 300-410 тис. Т. За рекомендацією ВООЗ людині необхідно споживати не менше 19,6 кг риби на рік. А це означає, що споживчий ринок України має становити 850-900 тис. Т риби.

У 2017 р імпортери потроху почали повертати втрачені позиції, і обсяги імпорту риби в Україні в порівнянні з попереднім роком збільшилися на третину.

Відносна курсова стабільність гривні в 2017-м, а також скасування додаткового 10% -го імпортного збору, який діяв до 2016 р, дозволили поставити на український прилавок більше імпортної рибної продукції. Однак споживання риби і морепродуктів все ще залишається на низькому і далекому від рекомендованих норм рівні.

Хліб замість риби

Слід зазначити, що ситуація зі споживанням риби по регіонах неоднозначна. У лідерах Київська обл. (11,1 кг / рік), Одеська (10,7), Вінницька (9,8), Полтавська (9,4), Черкаська (9,3), Херсонська (8,9) і Миколаївська (8,2) . Сильно відстають західні області. Там доводиться 7,1 кг риби на жителя в рік.

У 2017 р лідером споживання у українців традиційно залишалася оселедець. Крім неї, в десятку лідерів імпорту потрапили скумбрія, хек, салака, лосось, кілька, минтай, мойва, сардини і нототенія. Крім зазначеної продукції, в нашу країну імпортувалися (по спадаючій): пангасіус, креветки, путасу, мідії, кальмари, сайра, вомер, ставрида, морський окунь, ікра, тунець, камбала, анчоус, корюшка, тріска, горбуша та ін.

Якщо розглядати рибний ринок України більш детально, то необхідно розуміти, що він вже який рік повністю залежить від імпорту. У структурі ринку основна частка, а це майже 85%, припадає на продукцію, що поставляється із зарубіжних країн.

Україна імпортує рибу і морепродукти з 60 країн. Як і раніше, за даними Держстату, лідером з постачання риби і морепродуктів в Україні залишається Норвегія. За нею йдуть Ісландія і США, далі - Естонія, Латвія, Іспанія, Канада, Великобританія, Китай, В'єтнам і Аргентина.

Говорячи про імпортовані сортах риби, варто відзначити, що вже третій рік поспіль скорочуються поставки дорогих видів риб (форелі, лосося, тунця). Велику частину імпорту складають бюджетні сорти, про які говорилося вище. З 2016 року Україна наростила імпорт оселедця на 43%.

Споживання риби і морепродуктів в нашій країні має яскраво виражений сезонний характер. Воно починає рости приблизно з жовтня, поступово збільшуючись в листопаді і грудні (до Нового року) до максимальних значень. Потім трохи спадає, але залишається на відносно високих рівнях по березень включно, а влітку знижується більш ніж в два рази відносно осінньо-зимового періоду.

З усього обсягу продуктів харчування, споживаних українцями, на рибу доводиться менше 2%. Основна маса споживчого кошика - хліб, картопля, молочні продукти і яйця. Через дуже низького споживання риби сьогодні у 80% жителів України діагностують дефіцит йоду в організмі. Адже риба - один з основних джерел біологічно доступного йоду. Але замість морепродуктів і морської капусти люди вважають за краще купувати йодовану сіль, яка втрачає свої корисні властивості при нагріванні. До того ж йод випаровується з солі через 3-4 місяці зберігання або навіть раніше, якщо сіль намокла або зберігалася на світлі.

Також не можна забувати, що не вся імпортна риба, вирощена в неволі, корисна, так як її напихають хімією для швидкого набору товарної маси, а щоб вона не хворіла - антибіотиками.

У риб'ячий корм додають барвники, щоб на прилавку риба виглядала привабливо, яскраво. Зарубіжні рибоводи жартують, що можуть виростити рибу з будь-яким кольором м'яса - хоч зеленим, хоч синім, адже барвники є всякі.

Якщо не буде створено дієвий державний бар'єр контролю за якістю продукції, що ввозиться до нас рибної продукції, то наш рибний прилавок може перетворитися в світову сміттєву корзину. Це в першу чергу загрожує продовольчій безпеці країни в цьому сегменті. В Україні немає жодного механізму підтвердження легальності походження партії риби або конкретно взятого примірника, не існує системи моніторингу комерційних операцій з водними біоресурсами.

- Асоціація рибалок України протягом восьми років говорить про те, що необхідно вводити сертифікат походження риби - державний документ, який буде свідчити про легальність походження товару, - стверджує пан Чистяков. - Також необхідно посилити покарання і багаторазово підняти штрафи за торгівлю незаконно виловленої рибою.

В ЄС система сертифікації вважається ключовим фактором для забезпечення простежуваності водних біоресурсів в комерційних операціях. Це важлива складова боротьби з незаконним, непідзвітним і нерегульованим рибальством. Законодавчо вона регулюється як на національних рівнях, так і регламентними документами №1005 / 2008, №1224 / 2009 - ЄС. Вона реалізована в національних законодавствах всіх країн-членів.

У нас був потужний рибопромисловий потенціал, включаючи і океанічний лов риби. В даний час він майже повністю втрачений. Ми ще пам'ятаємо, що в Україні було 368 суден океанічного промислу, з яких 70% - судна-заводи, які самі виловлювали рибу і тут же її переробляли. Сьогодні тільки чотири українські судна виловлюють рибу в Світовому океані. Але вони знаходяться під фрахт іноземної компанії і діють по каламутним схемами, які влаштовують тільки тих, хто підписував ці договори. А нинішнє керівництво рибного відомства їх розірвати юридично не в змозі. Повернуться ж ці рибопромислові океанічні пароплави в Україну тільки у вигляді металобрухту, та й то навряд чи. Ще одне судно, порт прописки Чорноморськ, ловить криля в Антарктиці. Залишки флоту хоч і видобувають рибу, але на український ринок її не поставляють, а реалізують на місці лову.

У рибній галузі працюють приблизно 40 тис. Чоловік. Офіційні зарплати тут найнижчі в Україні. А залежність рибалок від чиновників просто колосальна. Рибак став кріпаком інспектора рибоохорони. Інспектор, вимагаючи дань, штовхає рибалки на вчинення злочину - незаконно збільшувати на водоймі кількість мереж, виробляти лов в заборонених для цього місцях, користуватися забороненими знаряддями лову і т. Д.

Країна скотилася до того, що по відношенню до світових стандартів харчування українці споживають лише частина того, що потрібно для повноцінного здоров'я. Недоїдають 36% м'яса, 43% плодів і ягід, майже 45% молочних продуктів, 57% - риби. І це - в аграрній країні.

В результаті багаторічної безгосподарності та відкритого браконьєрського мародерства наших водойм, тотальної корупції в рибній галузі наші моря і внутрішні водойми знаходяться в депресивному стані. Густа тінь, яка знищує вітчизняну галузь, прогресуючий дефіцит рибопродуктів - це «заслуга» не тільки злодійкуватих керівників держпідприємств і чиновників, які покривають їх, маніпулюють обсягами вилову, але і несумлінних приватників, які практикують той же, щоб приховати доходи від оподаткування.

А ось Держрибагентство за останні 2-3 роки робить дуже незначні кроки для виведення галузі з кризи. В результаті вітчизняна рибна галузь живе окремо від свого керівництва і тримається ще тільки завдяки професійним кадрам і за рахунок створеного рибалками і рибоводами в минулому міцного фундаменту. Скрипить, тріщить, але поки тримається.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...