Вікові особливості мінеральної щільності кісткової тканини стегнової кістки у жінок Донецької області
Остеопороз - системне метаболічних захворювань скелета, що характеризується зниженням маси кісткової тканини і порушенням мікроархітектоніки її будови, що знижує міцність кістки і збільшує ризик переломів. Подвійна рентгенівська абсорбціометрія - золотий стандарт в діагностиці остеопорозу та оцінці ефективності його терапії. ВООЗ визначила денситометрію кісткової тканини (DXA) як кращу денситометрическое методику оцінки мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) в різних регіонах скелета [1, 9, 25]. У клінічній практиці вимірювання МПКТд широко використовуються для діагностики остеопорозу та оцінки його тяжкості, визначення ризику остеопоротичних переломів [1, 5].
У світі постійно створюються нормативні бази даних МЩКТ для людей різного віку і статі, які проживають в різних географічних регіонах [3, 5-8, 15-22]. Таких даних і баз поки мало в Україні [1].
Мета дослідження: визначити нормативні показники МЩКТ стегнової кістки, частоту остеопорозу у жінок, які проживають в Донецькій області.
Об'єкт і методи дослідження
Нами обстежені 593 здорові жінки (вік - 20-84 роки), які проживають в Донецькій області. Донецька область - найбільш густонаселена частина України. У ній проживає 9% загальної чисельності населення країни (на 1 серпня 2012 року - 4 387 702 жителів). Область належить до «старих» областей України відповідно до кількості жителів старше 50 (37% від загального числа жителів) і 60 (23% від загального числа жителів) років.
Дослідження проводилися в центрі проблем остеопорозу (НІІТО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького). До проведення дослідження DXA визначали зростання і масу тіла. Пацієнтка була одягнена легко, без взуття. Індекс маси тіла (ІМТ) розраховувався шляхом ділення маси тіла в кілограмах на ріст в метрах в квадраті.
Загальними критеріями включення в дослідження були приналежність до європеоїдної раси, відсутність в анамнезі захворювань і застосування лікарських засобів, що впливають на метаболізм кісткової тканини. Характеристика обстежених осіб представлена в табл. 1.
Вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини. Мінеральну щільність кісткової тканини шийки стегнової кістки (ШБК), стегнової кістки (БК) визначали за допомогою двухенергетіческой денситометра Discovery QPR, Bedford, США, серійний номер 83678. Для визначення МЩКТ ШБК і МЩКТ БК використовували стандартне пристосування виробника приладу. Всі вимірювання проведені та проаналізовані одним дослідником. Щоденний контроль якості вимірювань здійснювався шляхом використання фантома, представленого виробником приладу.
Статистичний аналіз
Статистичний аналіз проводили за допомогою статистичних програм Excel 2003 і Statistiсa, версія 6.1. Використовували загальну статистику. Зв'язок між змінними оцінювали з використанням коефіцієнта кореляції Пірсона. Однофакторний дисперсійний аналіз Anova застосовували для вивчення відмінності між групами для різних змінних. Регресійний аналіз показників мінеральної щільності кісткової тканини в різних регіонах скелета в залежності від віку виконаний з використанням лінійної регресії. Рівень значущості був прийнятий в якості p <0,05. Результати в таблицях і тексті представлені у вигляді середнього значення (M) і стандартного відхилення (SD).
Отримані результати
Основні антропометричні характеристики 593 обстежених жінок представлені в табл. 2. Середній вік обстежених склав 57,6 ± 12,1 року, середня маса тіла - 57,6 ± 12,1 кг, середній зріст - 163,2 ± 6,2 см, середній індекс маси тіла - 28,7 ± 5 , 4 кг / м2. Маса тіла і ІМТ збільшувалися з віком. Різниця в масі тіла у віковій групі 80-89 років у порівнянні з групою 20-29 років склала 6,9 кг (p <0,0001), відповідно різниця в ІМТ склала 3,7 (p <0,0001) (табл. 2). Зростання зменшувався з віком: відмінності в показниках від 20 до 84 років склали 3,7 см (p <0,0001). Відзначено достовірно вплив віку на варіабельність антропометричних характеристик: зростання - F = 8,67, p = 0,0000001; маса тіла - F = 6,24, p = 0,0000001; індекс маси тіла - F = 8,87, p = 0,0000001.
Пацієнтки були розділені на сім підгруп (по десятиліттях). Найбільше число обстежених жінок представлено в віковій групі 50-59 років. Пікова маса МЩКТ в поперековому відділі хребта і стегнової кістки була досягнута в третьому десятилітті життя. Отримані результати показали, що середнє значення МЩКТ в поперековому відділі і стегнової кістки у жінок Донецької області знижується з віком, особливо в їх постменопаузальному періоді.
У табл. 3 представлені нормативні дані мінеральної щільності кісткової тканини стегнової кістки для жінок Донецької області. Динаміка зниження показників нагадує аналогічну картину, описану для українських жінок, жінок США і Європи. Встановлено достовірне вплив віку на варіабельність показників мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) (табл. 3). У порівнянні з віковою групою 30-39 років МЩКТ на рівні шийки стегнової кістки: 40-49 років - на 4,37%, 50-59 років - на 6,02%, 60-69 років - на 12,85%, 70 -79 років - на 18,86%, 80-89 років - на 22,18%.
На рис. 1 представлені гістограми розподілу обстежених жінок щодо показників МЩКТ БК.
Серед 593 обстежених жінок 460 знаходилися в постменопаузальному періоді (середній вік - 62,0 ± 8,8 року; середня тривалість постменопаузального періоду - 13,5 ± 9,1 року; вік настання менопаузи - 48,5 ± 5,9 року, середній зростання - 1,63 ± 0,06 м; середня маса тіла - 77,3 ± 13,8 кг; ІМТ - 29,3 ± 5,2 кг / м2; середній показник МЩКТ ШБК - 0,732 ± 0,134 г / см2; середній показник МЩКТ БК - 0,842 ± 140 г / см2).
Постменопаузального остеопорозу діагностували згідно з критеріями ВООЗ [23, 25] при Тпоказателе нижче -2,5 SD, остеопению - при Тпоказателе від -1,0 до -2,5 SD, нормальну мінеральну щільність кісткової тканини - при Тпоказателе вище -1,0 SD . У обстежених жінок встановлено збільшення частоти остеопорозу та остеопенії з віком (табл. 4).
Ми порівняли (табл. 5) розподіл жінок в постменопаузальному періоді за показниками МЩКТ відповідно до критеріїв ВООЗ, використовуючи референтні дані українських жінок і США [20]. Показники частоти остеопорозу, остеопенії у представників різних груп достовірно не розрізнялися між собою.
Вплив віку на показники мінеральної щільності кісткової тканини в поперековому відділі хребта і стегнової кістки вивчено з використанням регресійного аналізу (табл. 6, рис. 2).
висновки
Це дослідження - перший великомасштабне дослідження в Україні, що дозволило встановити еталонні значення МЩКТ стегнової кістки у довільно вибраних здорових жінок різних вікових груп (від 20 до 84 років), які проживають в Донецькій області.
Нами запропоновані нормативні дані мінеральної щільності кісткової тканини на рівні стегнової кістки для жінок, які проживають в Донецькій області. Встановлено, що вік має суттєвий вплив на показники мінеральної щільності кісткової тканини. Піка кісткової маси обстежувані жінки досягали в третьому десятилітті. Втрата кісткової тканини збільшувалася з настанням постменопаузального періоду. Частота остеопорозу в стегнової кістки збільшувалася з віком. Ризик переломів проксимального відділу стегнової кістки на тлі остеопорозу залишається найвищим серед інших переломів.