Латентні функції російського механізму банкрутства

У процесі аналізу точок зору, як вітчизняних, так і зарубіжних представників науки щодо визначення основних цілей інституту банкрутства нами були узагальнені цілі сучасного інституту банкрутства без прив'язки до окремих держав. В даний час цілями інституту банкрутства є наступні:

- повернення боргу або його частини;

- захист інтересів учасників справи про банкрутство;

- забезпечення пріоритету вимог кредиторів;

- відновлення платоспроможності боржника;

- притягнення до відповідальності недобросовісних боржників, а також інших учасників справи про банкрутство;

- створення додаткового стимулу керівництву господарюючих суб'єктів до ефективного управління;

- ліквідації неефективних господарюючих суб'єктів.

Головна мета - повернення боргу, в різних державах досягається за рахунок різних засобів. Одні держави домінуючу роль в своєму законодавстві про банкрутство відводять ліквідації неефективного суб'єкта економіки і розподіл його активів серед більш успішних господарюючих суб'єктів, інші відновленню платоспроможності боржника.

У сучасній науковій теорії та практиці є розбіжність, яким механізмом віддати пріоритет або як дотримати рівновагу між інтересами боржника і кредиторів. Якщо пріоритет ставиться на перший варіант (розпродаж і ліквідація), то це може спричинити банкрутства підприємств, які відчувають тимчасові фінансові труднощі (практика широко застосовувалася в Росії в період дії Федерального закону від 08.01.1998 № 6-ФЗ [2] [1] ). Другий варіант (відновлення платоспроможності) відсуває повернення боргу на тривалий час і не дає гарантій його отримання.

З метою розгляду особливостей функціонування інституту банкрутства в різних регіонах світу і виявлення найбільш ефективні методів вирішення проблемних ситуацій у сфері банкрутства в рамках даної роботи були досліджені законодавства про банкрутство в 24 сучасних державах світу (див. Табл.).

Таблиця

Пріоритети в законодавствах про банкрутство різних країн.

Особливості російського механізму банкрутства

Формальним пріоритетом законодавства про банкрутство Росії є повернення боргу, посредствам відновлення платоспроможності боржника. Але в процесі аналізу практики функціонування механізму банкрутства в Росії нами було виявлено ряд проблем, які не дозволяють дати однозначної відповіді з приводу того, на чию сторону схиляється пріоритет в рамках справи про банкрутство, тобто за рахунок якого механізму відбувається повернення боргу (відсоток повернення боргу є дуже низьким; в рамках процедур банкрутства, не відновлюється платоспроможність боржника).

Відносно російської механізму слід зазначити, що саме законодавство про банкрутство грамотно опрацьовано, але результати функціонування, більш ніж в 90% випадків мають зворотний характер, тобто не досягаються цілі функціонування механізму банкрутства, в рамках процедур банкрутства відбувається списання боргів і ліквідація боржників.

Аналіз офіційних даних про діяльність арбітражних судів Російської Федерації за період з 2006 [7] по 2011 [6] рік, показав, що в більш ніж 97% випадків за результатами конкурсного виробництва господарюючий суб'єкт ліквідується, причому лише в 3% випадків відбувається розрахунок з кредиторами , а більш ніж 90% випадках всі грошові кошти, отримані в ході провадження у справі про банкрутство, направляються на позачергові витрати.

У 100% випадках власникові боржника після розрахунку з усіма кредиторами, завершення провадження у справі про банкрутство, дістається лише виписка з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб (в залежності від організаційно правової форми підприємства) про ліквідацію господарюючого суб'єкта. Дані обставини обумовлені тим, що в більшості випадків майна недостатньо для розрахунків з кредиторами, а також у зв'язку з умисним затягуванням арбітражним керуючим строків провадження у справі про банкрутство і нарощування позачергових витрат.

Нами був розроблений підхід до вивчення механізму банкрутства, що дозволяє визначити об'єктивну ситуацію в даній сфері, як для окремої галузі економіки, суб'єкта федерації, так і держави, який полягає у вивченні об'єктивних, формальних результатів банкрутства сукупності підприємств (по сфері діяльності, за формою власності) , з градацією по ініціатору порушення провадження у справі про банкрутство.

Результати банкрутств 64 державних унітарних підприємств Ульяновської області

В рамках дослідження розглянуті результати банкрутств 64 обласних державних унітарних підприємств Ульяновської області за період дії Закону «Про неспроможність (банкрутство)» від 26.10.2002 № 127-ФЗ [1] (з 2002 по 2011).

Загальна сума кредиторської заборгованості на всіх підприємствах-боржниках склала 1 174 619 264,09 руб., Загальна балансова вартість майна склала 832 390 761,12 руб., Реальна вартість якого, в ході його реалізації в рамках конкурсного виробництва склала 545 877 500,66 руб. (65,58% від балансової вартості).

Зобов'язання підприємств-боржників перевищили, наявні активи більш, ніж в 2 рази, при обліку витрат на виробництво у справі про банкрутство, які склали 207 957 067,51 руб. (Або 38,1% від реалізованого майна), вимоги кредиторів були задоволені лише в 30% випадках від загальної кількості. Нами зафіксовано високий рівень дебіторської заборгованості на боржниках, даної категорії, загальна сума склала 187 053 394,1 руб., В ході справи про банкрутство було стягнуто 4 764 942,21 руб. (2,5% від загальної заборгованості), втрати держави склали 182 288 451,89 руб.

У процесі аналізу справ про банкрутство було встановлено, що за результатами провадження у справі про банкрутство у всіх 64 випадках власнику нічого не діставалося, крім списання боргів.

Отримані дані говорять про неефективне державне управління господарюючими суб'єктами і необхідності зміни власника. В рамках справи про банкрутство відбувалося списання кредиторської заборгованості обласних державних унітарних підприємств та здійснювався їх перехід з державної власності в приватну або іншими словами неформальна приватизація.

Сучасний механізм банкрутства використовується господарюючими суб'єктами як інструмент отримання додаткового доходу за рахунок оптимізації податкових платежів в процесі ліквідації організаційно-правової форми господарюючого суб'єкта.

Банкрутство як інструмент по списанню кредиторської заборгованості

З метою обгрунтування висунутого судження про використання господарюючими суб'єктами механізму банкрутства в якості інструменту зі списання кредиторської заборгованості нами були проаналізовані 32 справи про банкрутство приватних промислових організацій в Ульяновської області, конкурсне виробництво яких було завершено в період з 2010 по 2011 (посткризовий етап розвитку економіки Ульяновської області ).

Загальна сума кредиторської заборгованості на всіх досліджуваних підприємствах становить 12 751 661 470,43 руб., Загальна балансова вартість всього майна склала 1 014 991 820,77 руб., Реальна вартість якого, в ході його реалізації в рамках конкурсного виробництва склала 346 270 897, 94 руб. (34,12% від балансової вартості).

Зобов'язання підприємств-боржників перевищили, наявні у них активи більш, ніж в 12,5 рази, при обліку витрат на виробництво у справі про банкрутство, які склали 106 924 622,98 руб. (Або 30,88% від реалізованого майна), вимоги кредиторів були задоволені лише в 2,23% випадках від загальної кількості.

У випадках, де в ролі ініціатора справи про банкрутство підприємств промисловості виступав кредитор, сума позачергових витрат по відношенню до вартості реалізованого майна склала 8,91%, в загальному (за всіма 32 справах) 30,88% і в разі, де ініціатором був боржник - 212,8%, відмічені показники свідчать про необ'єктивною роботі арбітражного керуючого, тобто в інтересах конкретного заявника.

Як показує розглянута нами арбітражна практика, на підприємствах-боржниках, де ініціатором порушення справи про банкрутство виступає боржник, відсоток задоволення вимог кредиторів складає 0,04%, що на 2,19% менше від загальної кількості (2,23%) і на 5 , 92% менше, ніж у випадках, коли ініціатором є кредитор.

Відносно ж заборгованості по обов'язковим платежам варто відзначити, що розрахунки з кредиторами з 32 розглянутих справ були зроблені тільки в 3 справах на загальну суму 254 184,15 руб. або 0,028% від загальної суми. У тих справах, де ініціатором виступав боржник вимоги задовольнялися в розмірі 0,039%, а в справах, де ініціатором виступав кредитор 0,023%.

висновок

Отримані результати банкрутств приватних комерційних підприємств промисловості і обласних державних унітарних підприємств свідчать про те, що за допомогою сучасного механізму банкрутства, господарюючі суб'єкти не платять податки і не розраховуються за своїми зобов'язаннями з контрагентами, тим самим, здійснюючи господарську діяльність безвідповідально, на шкоду економіці, державі і суспільству.

[1] Федеральний закон від 08.01.1998 № 6-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)» втратив чинність з 28 листопада 2002 року в зв'язку зі вступом в силу Федерального закону від 26.10.2002 № 127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)», який зі змінами та доповненнями діє і в даний час. - Прим. ред.